Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану - Олексій Анатолійович Кононенко

(Бартольд В. В. Улугбек и его время, с. 33). ">[195]

Почувши, що хан живий, прийшов увесь народ. Беків, які захопили добро хана і які покинули [все] і пішли, [навіть] не поглянувши на покійника, схопили, осліпили і відрубали їм руки. Арслан-хан, процарювавши сімдесят років, помер.

ПРО СТАРШОГО СИНА БОГРА-ХАНА, ІЛЬ-ТЕГШЕ, І ПРО ЦАРЮВАННЯ СИНА ЙОГО ОСМАНА

Син Арслан-хана був малий. У його старшого дядька з боку батька був син на ймення Осман. Його зробили ханом. Процарювавши п'ятнадцять років, він помер.

ПРО ЦАРЮВАННЯ ЕСЛІ-ХАНА, СИНА ІЛЬ-ТЕГІНА

У Османа був молодший брат на ймення Еслі. Його зробили ханом. Пробувши ханом три роки, він відбув слідом за своїм батьком.

ПРО ЦАРЮВАННЯ ШЕЙБАН-ХАНА, СИНА ЕСЛІ

У Еслі був син на ймення Шейбан. Його зробили ханом. І він, йдучи шляхом своїх батьків, з добрими був добрим, з поганими – поганим. Пробувши на престолі свого батька двадцять років, він відкочував у місця кочів'я своїх предків.

ПРО ЦАРЮВАННЯ БУРАН-ХАНА, СИНА ШЕЙБАНА

У Шейбана був син на ймення Буран. Його зробили ханом. Буран теж добре правив ілем, не зневажаючи на звичаї і устрій огузького іля. Після вісімнадцяти років царювання він помер.

ПРО ЦАРЮВАННЯ АЛІ-ХАНА

У той час огузький іль мешкав по обидва боки ріки Сир, поблизу її гирла. Прийшли моголи; вони часто робили набіги [на іль]. Більша частина [іля] відкочувала, не будучи в змозі протистояти їм, і пішла в Ургенч. Ті, що залишились, підняли ханом якогось Алі. У Алі був малолітній син на ймення Килич-Арслан, йому дали прізвисько Шахмелік?[196] Був [там] столітній чоловік, [родом] з іля Букдез, якого називали Кузиджи-бек. У ті часи юрт огузького іля [був розташований] біля гирла ріки Сир, між Ургенчем і рікою Сир, по обидва боки Амудар'ї, а в пісках – між Ургенчем і Мервом аж до гирла ріки Мурґаб.[197] Сам Алі-хан сидів в Янгікенті, а Шахмеліка доручив Кузиджи-беку; він сказав своєму синові: «Від слів Кузиджи не відступай!» Кузиджи ж [хан] сказав: «Візьми Шахмеліка і йди до огузького іля, нехай він там росте, нехай звикає до цього народу, а народ до нього. В одній частині іля я буду сидіти, а в другій частині будь ти з моїм сином». На цьому слові він відправив [їх].

Шахмелік прибув до іля. Народ підняв його государем. Через кілька років Шахмелік став джигітом. Але він виявився злого норову і задивлявся, якщо у кого-небудь була гарна дочка чи дружина, [яка приваблювала] подивитися [на неї]. Кузиджи багато разів напучував його; він не слухався. Іль прозвав Шахмеліка Бедадгар – несправедливий. З часом він почав творити насильство над дочками і дружинами кращих людей іля. Тоді огузький іль зібрався і вирішив убити [його]. Дізнавшись про те, він утік до свого батька. Кузиджи-бек вирушив слідом за ним, але прибув до Алі-хана раніше Шахмеліка і докладно розповів про те, що сталося. Потім прибув Шахмелік. Алі-хан [наказав] схопити Шахмеліка, висікти [його] нагайкою, зв'язати йому руки і кинути [у в'язницю]. Почувши про те, Кузиджи пішов і запитав хана: «Ти наказав зв'язати його, що ти хочеш зробити [з ним]?» Хан сказав: «Я хочу відіслати його в огузький іль, щоб серця їхні були задоволені мною!» Кузиджи сказав: «Якщо ти пошлеш Шахмеліка, вони уб'ють [його] і, загордившись, будуть ворогувати з тобою; ти втратиш і сина свого, і іль свій». Алі-хан сказав: «Ти приїхав [сюди] вже знаючи, що відбувається в ілі, ти [все] прекрасно знаєш, скажи те, що їм стане до душі». Кузиджи сказав: «Вирішимо так, що я вирушу вперед і від твого імені принесу (скажу) вибачення ілю. [І ще] скажу: «Алі-хан побив свого сина», [скажу], що ти зв'язав йому руки-ноги і відправив його до народу, сказавши, що народ сам прекрасно знає, що з ним робити. «Я прибув раніше, – скажу я, – щоб розповісти про це, а він скоро, слідом за мною прибуде». Все своє військо ти віддай синові твоєму і пошли його слідом за мною. Поки я буду їх відволікати словами, Шахмелік прибуде; нехай він схопить і уб'є найкращих з них, щоб гірші самі підкорилися». Алі-хан, схвалив це, вирішив зробити [так].

ПРО ТЕ, ЯК ОГУЗЬКИЙ ІЛЬ ПОЧАВ ВОРОГУВАТИ З АЛІ-ХАНОМ, ПРО ТЕ, ЯК УБИЛИ ШАХМЕЛІКА, ПРО ТЕ, ЯК ПІШЛА СМУТА, І ПРО ТЕ, ЯК ОГУЗЬКИЙ ІЛЬ РОЗСІЯВСЯ НА ВСІ ЧОТИРИ СТОРОНИ

Тепер треба розказати, що робив [огузький] іль після того, як Шахмелік утік. У ті часи великим беком іля, що мешкав в Ургенчі, на Мурґабі і Теджені, був дехто на прізвисько Киркут з іля Кайі. В ілі був юродивий, [його] звали Міран-Кахен. Киркут-бек велів покликати [його] і сказав: «Шахмелік і Кузиджи-бек розгнівалися на нас і утекли до Алі-хана. Як підуть справи у хана з ілем?» Міран-Кахен цілу годину сидів мовчки, а потім сказав: «Скоро в огузькому ілі буде війна. Червона кров потече чорною рікою. Алі-хан скоро помре. На його місці государем стане інша людина».

Про це мову завершимо; тепер поведемо мову про інше. Був один чоловік на ймення Тогурмиш. Батька його звали Керандже-ходжа, [родом] з іля Кайі; він був бідним, як людина, яка