Давня історія України (в трьох томах). Том 2: Скіфо-антична доба - Колектив авторів

351

Тереножкин А. И. Киммерийцы. — К., 1976. — С. 184. Ця думка поширена у сучасній західній літературі: Kossak G. Von den Anfangen des skytho-iranischen Tierstil // Galanina L., Grac N., Kellner H-J., Kossak G. Skythika. — Miinchen, 1987; Hronda B. Der «Schatzfund» von Ziwiyah und der Ursprung des sog. skythischen Tierstiles in Vorderasien // IA. — 1983. — Vol. 18.

352

Луконин В. Г. Искусство древнего Ирана. — М., 1977. — С. 34; Артамонов М. И. Сокровища саков. — М., 1973. — С. 221.

353

Погребова М. Н., Раевский Д. С. Ранние скифы и древний Восток. — М., 1992. — С. 191, карта на с. 197.

354

Раевский Д.С. Модель мира скифской культуры. — М., 1985. — 256 с.

355

Кузьмина Е. Е. О синкретизме образов скифского искусства в связи с особенностями религиозных представлений иранцев // Тез. докл. — М., 1972. — С. 51—52; Курочкин Г. Н. К вопросу о переднеазиатском этапе в развитии скифского искусства // Тез. докл. — Новосибирск, 1975. — С. 66.

356

Максимова М. И. Серебряное зеркало из Келермесса // СА. — 1954. — Вып. 21. — С. 281—305.

357

Городцов В. А. Дако-сарматские элементы в русском народном творчестве // Тр. ГИМ. — 1926. — Вып. 1. — С. 7—36; Рыбаков Б. А. Язычество древних славян. — М., 1981. — С. 471 и сл.

358

Білозор В. П. Кам'яні статуї у контексті скіфської етногеографічної проблематики // Археологія. — 1996. — № 4. — С. 41—50.

359

Блаватский В. Д. Воздействие античной культуры на страны Северного Причерноморья // СА. — 1964. — № 2. — С. 21; Онайко Н. А. О воздействии греческого искусства на меото-скифский звериный стиль // СА. — 1976. — № 3. — С. 76—88.

360

Шрамко Б. А. Об изготовлении золотых украшений ремесленниками Скифии // СА. — 1970. — № 2. — С. 217—221.

361

Шрамко Б. А. Культовые скульптуры Гелона // Археологические памятники юго-восточной Европы. — Курск, 1985. — С. 8—10.

362

Городцов В. А. Дако-сарматские элементы... — С. 7—36.

363

Погребова М. Н., Раевский Д. С. Указ. соч. — С. 56; Переводчикова Е. В. Язык звериных образов. — М., 1994. — С. 114—173.

364

Раевский Д. С. Модель мира скифской культуры. — С. 146—154.

365

Тереножкин А. И. К вопросу об этнической принадлежности лесостепных племен Северного Причерноморья в скифское время // СА. — 1955. — Т. 24. — С. 7—28.

366

Смирнова Г. И. Культурно-исторические процессы в бассейне Среднего Днестра... — С. 49.

367

Шрамко Б. А. Вельское городище... — С. 84; Його ж. — Господарство лісостепових племен на території України // УІЖ. — 1971. — № 1. — С. 53—61.

368

Бойко Ю. Н. Социология восточноевропейского города І тыс. до н. э. // История и археология Слободской Украины: Тез. докл. — Харьков, 1992. — С. 89—91.

369

Шрамко Б. А. Следы земледельческого культа у лесостепных племен Северного Причерноморья в раннем железном веке // СА. — 1957. — № 1. — С. 178—198.

370

Рыбаков Б. А. Язычество древних славян. — С. 351.

371

Там же. — С. 344, 351.

372

Там же. — С. 432—437. Іншої думки додержується В. Н. Топоров: Топоров В. Н. Об иранском элементе в русской духовной культуре // СБФ. — М., 1989. — С. 27, 31, 32.

373

Рыбаков Б. А. Язычество древних славян. — С. 336—337.

374

Шкурко А. Н. О локальных различиях в искусстве лесостепных скифов // ССЗСИНЕ. — М., 1976. — С. 90—105.

375

Шрамко Б. А. Об изготовлении золотых украшений ремесленниками Скифии.

376

Малеев Ю. Н. Галыптатская пластика Лесостепного Поднестровья // ДОЗССП. — К., 1991. — С. 149—150.

377

Шрамко Б. А. Вельское городище... — С. 129—132, рис. 62.

Носії цієї культури, праслов’яни або венеди, мешкали в Центральній Європі, звідки наприкінці II тис. до н. е. просунулися в Прикарпаття та Західну Волинь. Якась частина цього населення перемістилася, мабуть, у Подніпров’я.

378

Светличная Е. В. К вопросу о связях населения Днепровского Левобережья с лужицко-высоцкими племенами // История и археология Слободской Украины. — Харьков, 1992. — С. 192—193.

379

Березанская С. С. Белогрудовская культура // Археология УССР. — К., 1985. — Т. 1. — С. 502, 512.

380

Рыбаков Б. А. Язычество древних славян. — С. 304—318.

381

Покровская Е. Ф. Жертвенник раннескифского времени у с. Жаботин // КСИА. — 1962. — Вып. 12. — С. 73—81; Makiewicz T. Formy kultu bóstw domowych na terenie Europy w starožytności. — Poznan, 1987. — P. 46, 93; fig. 28, 88; Безсонова С. C. Глиняні жертовники лісостепового Подніпров'я ранньоскіфського часу // Археологія. — 1996. — № 4. — С. 25—40.

382

Бойко Ю. Н. Храм города Гелона // СЭ. — 1990. — № 3. — С. 52—65.

383

Шрамко Б. А. Культовые скульптуры Гелона. — С. 3—39.

384

Ковпаненко Г. Т. Памятники раннескифского времени Каневщины // Проблемы скифской археологии (МИА № 177).