Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану - Олексій Анатолійович Кононенко
Три старших сини, зламавши лук, розділили [його] між собою, а три молодших сини взяли кожен по стрілі.
Пробувши багато років у завойованих вілаєтах, знищивши ворогів, обдарувавши друзів, [Огуз-хан] призначивши правителів-хакімів[145] у всі завойовані країни, від Сайрама до Єгипту, [а сам] вирушив [назад] і прийшов у свій юрт.
ПРО ПОВЕРНЕННЯ ОГУЗ-ХАНА У СВІЙ ЮРТ І ПРО ТОЙ Із золота намет поставив той володар, Що кращий від небесного склепіння…[Огуз-хан] звелів зарізати десять тисяч баранів і дев'ятсот коней. Він наказав зробити з юхти дев'яносто дев'ять хаузів, дев'ять з них звелів наповнити аракою /60/, а дев'яносто – кумисом. Скликав усіх своїх нукерів. Своїм шести синам дав багато добрих порад, а бекам, зробивши напучення, подарував країни (jурт), міста (шапар), ілі і подарунки. Для його похвали були складені такі вірші:
На тім тої Огуз [усіх] задовольнив: Нагородив (тих) своїх шістьох синів,[146] Вони виявили [велику] мужність І разом з батьком велику мудрість. Батькові вони були соратниками: У дні битв усі вони були [з ним].Потім він обдарував усіх своїх нукерів за їхні заслуги у битвах, набігах і справах – містами, прикордонною службою (сарадлар), поселеннями (канд) і дарами. А своїм синам сказав: «Ви, троє старші, [які] знайшли і принесли золотий лук, зламали і розділили його між собою, будете називатися Бузук. Нащадки ваші нехай до самого Судного дня також називаються бузук. Троє молодших синів, які принесли три стріли, і нащадки їхні, від цього дня і до кінця світу хай називаються Учук.[147] Лук і стріли, які ви знайшли і принесли, були не від людей, а були від бога. Люди, які жили до нас, лук вважали царем, а стріли – послом.[148] Це тому, що в який бік лук спрямує стрілу, стріла туди і полетить.
«Тепер, після моєї смерті, на мій трон нехай сяде Кун-хан. А після нього народ нехай зробить правителем того, хто виявиться [найбільш] здатним із нащадків бузуків; нехай до кінця світу царями будуть кращі з бузуків. Інші з них хай сідають праворуч, а учуки – ліворуч. Хай вони сідають з лівого боку намету і хай до кінця світу задовольняються станом нукерів».
[Огуз-хан] царював сто шістнадцять років, [а потім] відбув [туди, де] милосердя боже.
ПРО ЦАРЮВАННЯ КУН-ХАНА, СТАРШОГО СИНА ОГУЗ-ХАНАУ старійшини і аксакала племені (джама'ат), якому Огуз-хан дав ім’я уйгури, був син по імені Еркіль-ходжа.[149] Поки Огуз-хан сидів на троні свого батька, у нього візиром до самої смерті був цей [Еркіль-ходжа]. Це був чоловік розумний, досвідчений і багато знаючий. І Кун-хан зробив його [своїм] візиром і до самої своєї смерті прислухався до його слів. Еркіль-ходжа отримав довге життя.
В один з днів, коли хан був один, [Еркіль-ходжа] сказав йому: «Твій батько протягом ста шістнадцяти років у літню спеку не сидів у холодку, а в зимовий холод не сідав у кибитку. Він мечем завоював багато країн і, залишивши їх вам, шістьом, відійшов. Якщо ви шестеро і ті, які підуть від вас, всі будете однодумцями, то довго років і багато днів ці країни не підуть з ваших рук. Якщо ж ви не будете однодумцями, то і завойовані вами країни (олджа jypï) підуть [від вас], і ваші родові юрти (баjири jypт) підуть, і добро і життя ваші підуть». Кун-хан сказав: «Ви давали поради моєму батькові, тепер ви мені замість батька, ви – мій батько, і я буду робити те, що ви схвалите». Еркіль-ходжа сказав: «Від Огуз-хана залишилося багато країн, міст, ілів, добра
