Хто і де зірвав бліцкриг - Федір Трохимович Моргун
Сучасний читач, можливо, навіть здивований і вражений фактами, поясненнями й висновками автора, хотів би, і я переконаний у цьому, сподіватися, що жертви Другої світової війни були недаремними, що вони ніколи більше не повторяться. Не один раз різні народи, уведені в оману своїми урядами, були втягнуті у несправедливі війни. Та жоден народ ніколи не починав війну просто заради вбивства й грабежу. Ці якості величезною мірою характерні і німецькому народу, якого спритно обдурили Гітлер і геббельсів-ська пропаганда. Його підло втягнули в боротьбу за новий порядок у Європі, за визволення Росії від більшовизму.
Що ж насправді готували нам Гітлер і його банда, дізнаємося з откровень фюрера під час застольних бесід у ставці «Вовче лігво» (в районі Растенбурга), записаних його референтом Генрі Піккером: «Туди [на окуповані території. — Ф. М.] не повинен прийти жоден учитель, не слід уводити для завойованих народів ніякої обов’язкової шкільної освіти. Знання росіян, українців, киргизів та ін., їх уміння читати і писати нам тільки на шкоду. Адже це дало б змогу більш здібним серед них умам виробити певне знання історії, а тим самим прийти до деяких політичних ідей, вістря котрих постійно спрямовувалося би проти нас.
Значно краще встановити в кожному селі радіо-гучномо-вець, щоб таким чином розповідати людям усякі новини і давати їм розважальний матеріал, ніж робити їх здатними до набуття політичних, економічних і подібних знань. Тому нікому і в голову не повинно прийти повідомляти підкореним народам по радіо будь-які відомості про їх попередню історію: ні, по радіо треба передавати музику і знову ж таки музику!...1 А якщо люди можуть багато танцювати, то це навіть із нашого досвіду часів системи [тобто Веймарської республіки. — Укл.] вітається поголовно всіма» (Адольф Гитлер. Из «застольных бесед» в ставке фюрера; август 1941 г. — июль 1942 г.//Откровения и признания: Нацистская верхушка о войне «Третьего рейха» против СССР: Секретные речи. Дневники. Воспоминания/Пер. с нем. и сост. Т. Я. Рудой. — М.: Терра, 1996, с. 139).
Так міркував головний фашистський виродок за вечерею 14 квітня 1942 року, коли готував свою армію для походу на Сталінград, захоплення Північного Кавказу і Баку.
А ось що він виробляв над радянськими людьми, коли вермахт, зазнавший ряду розгромних поразок, відступав на захід.
Найближчий виконавець нелюдських наказів Гітлера рейхсфюрер СС, імперський міністр внутрішніх справ Генріх Гіммлер вимагає тотального знищення Донбасу і всіх інших областей України.
Ось його наказ:
«Всім вищим чинам СС і поліції України.
7.09.1943 р.
Генерал ІІІтапф видав кілька спеціальних наказів, що стосуються Донецького басейну.
Терміново встановіть з ним контакт. Покладаю на вас обов'язок всебічно взаємодіяти з ним. Необхідно при нашому відході з тієї чи іншої області України не залишати там жодної людини, жодної голови худоби, жодного центнера зерна, жодної залізничної рейки, жодного цілого будинку, жодної шахти або рудника, не зруйнованих на роки, жодного неотруєного колодязя. Ворог повинен отримати тотально спалену землю. Негайно обміркуйте ці питання зі Штапфом і зробіть для виконання вказаних заходів усе, що в людських силах» (Тайны истории. — М.: Терра, 1996, с. 268).
Гітлер, Гіммлер, Геббельс, Борман та інші вищі нацистські чини вимагали від командирів німецьких військ, поліції й державних чиновників при відступі залишати після себе «спалену землю»: «жодного цілого будинку», «жодного неотруєного колодязя», «при відході з тієї чи іншої області України не залишати там жодної людини». Фашистські верховоди вимагали поголовного знищення українців.
Подібним чином до України та українців ставився і наш «вождь».
За що, за які вигадані гріхи тиран Сталін розпорядився видати мерзенний наказ: вважати їх зрадниками, виселити в Сибір усіх, хто знаходився на окупованій ворогом території. Оскільки окупована була вся Україна, то депортації підлягали всі українці. Зараз дехто намагається «довести», що такого наказу не було.
Сталін підло брехав усьому світові, що більше двадцяти тисяч польських офіцерів, священиків та інтелігенції в Хатині й інших місцях знищили німецькі фашисти. Навіть була створена надзвичайна комісія з авторитетних радянських учених, які «обгрунтовано довели» вину гітлерівців за розстріл безневинних поляків. І світ, крім польського народу, вірив цій брехні. І ось у дев'яностих роках, через півстоліття після страшного злочину Сталіна і його банди, президент Росії Єльцин знаходить в архіві Політбю-ро ЦК КПРС і обнародує надсекретні документи, підписані Сталіним, Берією, Молотовим про знищення поляків.
Адресую читача до моєї книги «Переорані покоління», в якій цитую розповідь міністра внутрішніх справ України генерала Рясного, котрий мав цей надсекретний документ про депортацію українців і користувався ним у роботі. У главі «Сталінсько-гітлерівський геноцид проти українців» наводжу факти і документи — накази Сталіна і Гітлера, згідно з якими нищилось населення України, яке з вини «вождя» знаходилося на окупованій фашистами території.
І ось тепер, після повернення наших, після звільнення від ворога, Сталін хоче вислати всіх українців у Сибір. За що? За те, що українці? За те, що рятували свій народ?
У «Комсомольской правде» за 3 лютого 1990 року С. За-воротний і Т. Положевець у статті «Операція голод» повідомляють: «В Ялті, за спогадами Едварда Сттеніуса, Сталін довірливо бідкався Рузвельту, що його становище на Україні тяжке, ненадійне. Що приховувалося за цими словами, стало відомо пізніше. Виявляється, Сталіну було недостатньо голодомору. На черзі стояло виселення всіх українців у кінці або відразу після війни. Сталін довго потім жалкував, що йому так і не вдалося втілити в життя свої плани. За словами Хрущова, Сталін був прикро вражений тим, що неможливо виселити всіх українців — не вистачало ні місця для поселення, ні потрібної кількості транспорту».
Коли ж ви, сьогоднішні шанувальники «вождя», ті, що носите в колонах його портрети, зрозумієте, якого душогуба прославляєте?!
Вам давно пора зупинитись, обдумати і дати ту оцінку, якої він заслужив, за допомогою Гітлера організувавши світову бійню, за погром українського й інших народів.
Вельмишановний українцю і представник будь-якого народу чи нації колишнього Радянського Союзу, а тепер СНД! Вдумайся, будь
