Контракт на нове життя - Анна Ліє Кейн

Таїра та Олівер, поки інші ганялися з павуком, вискочили в центр сектора і почали нишпорити заклинаннями.

І ось скринька!

Таїра змінюється з Хейлі, а Олівер із Тіреном. Злодійка знову поспішає підібрати відмичку, але незрозуміло хмуриться.

Спостерігаючи за тим, що відбувається, я відвела очі убік. Учні Голданарі стоять, утримуючи павука в магічній клітці. Звір сильний, шістьом доводиться тримати, а один чаклує над коробкою, але не справляється.

Ще двом командам так само вдалося впоратися з павуком, але виникла затримка зі скринькою. Три академії здалися, злякавшись павука, решта продовжувала боротися зі звіром.

- Це не звичайний замок? - Запитала, спостерігаючи за розгубленою суперечкою дітей.

- У завданні було сказано, що кристал охороняє звір, - задумливо промовив Дорайн, упершись поглядом у павука. - Відкриття шкатулки може бути пов'язане з ним.

Закусила губу і вдивилась у тварину. За звичкою активувала магічний зір і мало не стрибнула на місці. Варто було навчити студентів у будь-якій незрозумілій ситуації залучати його, як колись наставник у шпиталі видресував мене.

Ключ!

Він знаходився просто під головою тварини, за хеліцерами. Але учні були надто зайняті відволіканням монстра, щоб роздивлятися його. Як передати їм знак?

Схаменувшись, запустила руку в зачіску, ривком дістаючи з волосся спицю, що тримала акуратний пучок. Волосся розсипалося по плечах, але я дивилася лише на арену.

Диво відбулося. Хейлі підняла розгублений погляд, по якому я зрозуміла, що вона ось-ось заплаче. Я швидше засунула яскраву візерунчасту спицю в рот і затиснула між зубами, намагаючись спародіювати віверну, що вкрала рубін. Відстань до дівчинки була пристойною, але злодійка завмерла, здивовано моргнула, передумавши плакати, а потім швидко обернулася до павука.

Вигук, швидше за все, вирвався в неї мимоволі, від надлишку почуттів:

- Ключ!

Але цього вистачило, щоб вся команда здивовано зупинилася і переглянулась, побачивши, куди вказує Хейлі.

Почули дівчинку ще й деякі інші команди, які дісталися скриньок. Почали нишпорити очима і теж усвідомили де захована відмичка.

Я скоріше прибрала спицю та сховала її за пояс сукні.

- Тобі так дуже личить, - сказав Дорайн, розглядаючи мене.

- Дивіться на цих дрібних мучителів! - заволав Геррі, не давши демонові продовжити роздивлятися мою зачіску. Виявилося, що погляд звіра був прикутий до команди Голданарі, які притиснули павука до піску та намагалися витягнути ключ.

Незабаром це в них вийшло. Коментатор оголосив на всю арену, що перший кристал виборола команда Голданарі.

Скривившись, відвернулась і побачила, як Хейлі кидає в павука заклинанням. Мозок павуків занадто відрізняється від ссавців, щоб контролювати його потрібен великий досвід та знання. Напевно, тому й обрали членистоногого. Але дівчинка і не збиралася підкоряти його розум. Лише сповільнила, щоб звір перестав шалено носитися сектором. Потім вона повільно підійшла до нього і безбоязно простягла руку. Павук спочатку завмер, а потім відсахнувся і почав стрибати навколо дівчинки.

- Він же просто грає, - розсміявся Клод, бачачи, що в руці Хейлі залишився ключ.

Друге клацання коробки, і кристал на екранах вже демонструвала радісна Хейлі.

- Ми такими темпами й перемогти можемо! - гордо заявив Геррі, почувши, що лише три команди здобули по три бали за це змагання, а сім залишили турнір.

- Звичайно, можемо, - весело підтвердив Дорайн і попрямував зустрічати дітей.

***

Після перерви оголосили третє випробування. З першого погляду все було просто. Кристал лежав на постаменті навіть без шкатулки. Для того, щоб його забрати, варто просто пройти прямою дорогою.

Жодних перепон на шляху до кристалів не було видно рівно до того моменту, як усі команди вишикувалися біля стартових ліній і пролунав ріг. Тієї ж миті арену ніби заволокло сірим туманом. Глядачам було видно лише напівпрозоре марево, а от учні раптово заозиралися на всі боки, ніби повністю втративши орієнтацію в просторі.

- Ілюзії, - кивнув своїм думкам Дорайн. Я підібгала губи, спостерігаючи за розгубленими учасниками.

Першими взяли себе до рук команди Голданарі та другої академії, що впоралася з минулим завданням на відмінно. Вони почали експериментувати зі щитами та розвіюванням ілюзій.

Я бачила, як деякі діти, остаточно загубившись у просторі, просто сідають на підлогу і підіймають руки в жесті, що означав капітуляцію. Схвильовано притиснула руки до грудей і придивилася до нашої команди. На свій подив виявила, що всі вони заплющили очі та завмерли, лише Таїра пересувалася, зв'язуючи учасників магічною ниткою. Її кінець вона взяла в руку і повела дітей за собою. Мов ніякі ілюзії на неї не діяли. Діти закривали очі та вуха, довірившись дівчині.

- Відьомський зір, - ахнула я, обертаючись до демона. - Це ж на межі із забороненими заклинаннями!

- На межі, - погодився Дорайн і покосився у бік ложі, де сиділи організатори та судді. Коментатор продовжував говорити про те, яка з команд вибула, а яка продовжує боротьбу, і на нашу відьму особливого акценту не робив.