💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Містика/Жахи💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
23 березня 2025 18:41
Книга дуже цікаво велике враження читати її то я дуже задоволена
Пес на ім'я Мані - Бодо Шефер
Марія
19 січня 2025 14:02
Класна книга зарубіжної літератури
Чоловіки під охороною - Мерль Робер
Оксана
15 січня 2025 11:15
Не очікувала!.. книга чудова
Червона Офелія - Лариса Підгірна
21 грудня 2024 21:41
Приємно, що автор згадав про народ, в якого, як і в нас була складна історія і який досі бореться за рідну мову. Велике дякую всім окситанцям, що
Варвар у саду - Збігнєв Херберт
Гість Тетяна
9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна

Аріанель - Arachne

Читаємо онлайн Аріанель - Arachne

— Треба зупинитися тут, — сказав один із магів, оглядаючи околиці. — Місце досить затишне, річка дасть нам воду, а тінь дерев укриє від сонця.

- Ти маєш рацію, - погодився Тагірен, кидаючи погляд на Аріанель. — Ми маємо дати їм час відпочити та перев'язати рани.

Аріанель кивнула, оглядаючи своїх супутників. Вона розуміла, що цей перепочинок життєво необхідний, але в ньому все ще горів вогонь тривоги. Думки про те, що їх можуть спіткати, не давали їй спокою.

- Лотарін, ти як? — тихо спитала вона, опускаючись поряд з ним на коліна, коли він сів біля річки.

— Я впораюся, — посміхнувся він, але його обличчя все ще було блідим. — Головне, що ти поряд.

Вона торкнулася його руки, відчуваючи, як під її пальцями пульсує його життя, слабке, але не згасаюче. Потім вона допомогла Еллірен сполоснути обличчя у холодній воді, намагаючись підтримувати її сили. Маги почали плести заклинання, накладаючи захисні бар'єри навколо табору, щоб убезпечити їх від раптових атак.

— Нам треба перев'язати рани, — сказала Аріанель, поглядаючи на кров, що проступила крізь пов'язки Лотарина.

— Ти вже стільки зробила для мене, Аріанель, — прошепотів Лотарін, коли вона обережно почала перев'язувати його рани. - Я не знаю, чим зможу відплатити за все це.

— Ти мені нічого не винен, — твердо відповіла вона, міцніше зав'язуючи бинт. — Просто будь поряд. Це для мене найважливіше.

Після того як вони перев'язали рани і дали можливість трохи відпочити, вони знайшли тінь під величезним деревом, чиї гілки створювали прохолодний хованок від жаркого полуденного сонця. Аріанель та її загін, незважаючи на втому, продовжували невпинно охороняти спокій своїх супутників, не допускаючи навіть думки про розслаблення.

Тагірен підійшов до Аріанель, коли та сіла на коріння дерева, намагаючись перевести дух.

— Ми зробили все, що могли, — сказав він, присівши поряд. — Тепер лишається тільки чекати і сподіватися, що їхні сили відновляться.

— Ми не можемо тут залишатися довго, — відповіла вона, глянувши в далечінь. — Як тільки Лотарін і Еллірен отямиться, нам треба продовжувати шлях.

— Вони впораються, — впевнено сказав Тагірен. — Не хвилюйтеся принцеса, сильний дракон і його мати теж.

Аріанель подивилася на Тагірена з вдячністю, коли він зупинився поруч із нею, його погляд був твердим і уважним. Вони стояли на березі річки, в тіні дерев, і спостерігали, як Лотарін і Еллірен нарешті знайшли перепочинок, їхні рани були перев'язані, а тіла змогли хоч трохи відпочити після довгого шляху.

— Дякую, Тагірене, — тихо промовила вона, підходячи ближче. — Ти багато зробив для мене та для них. Я знаю, що це непросто допомагати тим, кого ми вважали ворогами. Але ти все одно був поряд.

Тагірен уважно глянув на неї, його обличчя залишалося спокійним, але в очах промайнула задумливість. Він довго мовчав, перш ніж заговорити.

— Аріанель, — почав він, дивлячись на Лотаріна та його матір. — Я бачу, що вони страждали не менше від нашого. Король чорних ельфів приніс їм стільки ж болю, як і нам. Вони не наші вороги. Більше того... я знаю, що він твоя доля.

Аріанель відчула, як її серце скнуло від цих слів. Тагірен, як і решта, розумів її почуття, але не засуджував її. У його словах було більше розуміння, ніж вона очікувала.

— Він врятував нас багато разів, — продовжив Тагірен, дивлячись у вічі Аріанель. — І незважаючи на всі наші забобони, я бачу, що в ньому є честь та сила. Ти зробила правильний вибір, допомагаючи йому. І я підтримаю тебе до кінця.

Аріанель глибоко зітхнула, її тривога трохи вщухла. Вона відчувала, що підтримка Тагірена і її загону надає їй сил продовжувати.

— Ти маєш рацію, — сказала вона, міцніше стискаючи його руку. — Ми маємо триматися разом. Попереду ще багато випробувань, але я вірю, що ми впораємось.

Тагірен кивнув, його рішучість була непохитною. Вони обидва знали, що їхній шлях ще не завершений, але цей короткий перепочинок дав їм сили рухатися далі.

— Відпочинь трохи, Аріанель, — сказав Тагірен. - Ми скоро знову рушимо в дорогу, і тобі треба зберегти сили. Лотарін і Еллірен теж прийдуть до тями, і тоді ми продовжимо шлях.

Аріанель вдячно кивнула, знаючи, що її друзі завжди будуть поруч, щоб підтримати її, хоч би якою складною була дорога попереду.

 

Сподобався роздiл?
Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
$(document).ready(function () { $('.rating-star').on('click touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
Відгуки про книгу Аріанель - Arachne (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: