Наречена для дракона - Марія Люта

У мені скипіла буря почуттів:

- Який мерзотник! Негідник! Та як він тільки сміє!? І як ви можете підбирати наречених для нього!

Габріель важко видихнув і помасажував перенісся. Нарешті підняв погляд на мене: сумний, втомлений і якийсь... не знаю... приречений:

- Чому ти вирішила, що він мерзотник і негідник?

- Ну як же!? Якщо ви і Ребекка маєте рацію, то ми на порозі війни із Загір'ям. Саме він направить свої війська на наші землі, він командуватиме вбивати наших солдатів, знищувати села та міста... Через такого, як він, загинули майже всі чоловіки мого роду! І при цьому він хоче взяти за дружину одну з нас! Та він уособлення всієї моєї ненависті до драконів! І я дуже рада, що точно не потраплю на Відбір. Не уявляю, як буде його дружині, адже він торкатиметься до неї... Та я б здерла з себе шкіру, аби тільки змити сліди його ласк!

Габріель різко підвівся і з силою заштовхнув стілець під стіл. Я навіть здригнулася. Потім чоловік відійшов до вікна і закинув руки за голову. Мовчав.

- Чому ви мовчите? Хіба я не права?

- Не зовсім. Але я не збираюся виправдовуватись, Анно. Ти вже доїла? Пішли, у мене незабаром зустріч.