Коли вибір лише один - Єва Басіста

- Жорік помер, - сказав він.

- Зовсім? - запитала мама.

- Ні, Христино, трішки.

- Артеме, не починай. Це можна якось зараз вирішити?

- Тільки новий мотор, або нова автівка.

- Ясно...

- Що ясно?

- Треба нову машину. Значить завтра підемо в салон та будемо щось підбирати. Відповідна сума у нас є.

Батько схмурнів. Він глянув на свої чорні руки, а потім підняв очі та промовив:

- У такому випадку я ще зроблю один варіант, який може реанімувати нашого коника на декілька кілометрів, але відсоток того, що він дійсно допоможе дуже малий.

- Добре, гірше точно не буде.

Батько знову вийшов із квартири, а я одразу запитала:

- І багато треба на авто?

- Десь пів мільйона гривень.

- Ого, а звідки у вас такі кошти?

- Назбирали за декілька років...

- Я шокована...

- Та перестань, краще крем помішуй.

Дивні мої батьки. Дуже часто говорять, що грошей нема, а тут таку суму назбирали.

Після того, як я зробила крем, а мама поставила пектися коржі, то я пішла робити собі макіяж, який забрав у мене годину. Я намалювала собі неймовірні стрілки, підвела гарно брови та нафарбувала губи червоною помадою. Всі ці маніпуляції дали мені неймовірний вигляд. Все було у гармонії, але тільки не вписувалося у загальну картину волосся, яке знову закрутилося в кучері та підскочило мені до плечей. Треба їх вирівняти, щоб не виглядати, як баран.
Я взяла праску для волосся та вткнула у розетку вилку, проте цієї миті зникло світло та роздався голос матері:

- Чортівня!

Мої ноги одразу понеслися до вітальні, де вона прасувала одяг.

- Мамо, а довго не буде світла, бо мені через двадцять хвилин виходити.

- Не знаю, але твоя сукня випрасувана. Я просто встигла в останню секунду.

- Це добре, але моє волосся, - почала панікувати я.

- Ну підеш так. Головне, що одяг готовий.

Мене це не заспокоювало. Я почала шукати в Інтернеті номер комунальників та телефонувати їм, але їхня відповідь не була дуже приємною.

- На вашій вулиці вийшов із ладу трансформатор. Робітники вже виїхали на роботу. Орієнтовно електроенергія повернеться після десятої вечора.

- Ні, мені потрібно вже! - не стримувала я себе.

- Вибачте, робимо все можливе, щоб швидше ліквідувати дану проблему.

Мій настрій зіпсувався. Я сиділа в цій сукні, а на голові були макарони. Щось зовсім не хотілося кудись йти.