Бездоганна наречена, або Страшний сон проректора - Ольга Обська

Що вона там в'яже? Шкарпетку чи не шкарпетку, не розібрати.

— У вас, здається, петелька спустилася, — підказала Тереса. — У третьому знизу ряду.

Корнелія пробурчала щось невдоволено. Досить тихо, але Тереса чітко почула: "Очкаста". Вголос же сказала:

— Так треба.

І коли вона заговорила, Тереса вирішила скористатися моментом і почати бесіду.

— Я прийшла дізнатися, у яких випадках магічна мітка може прокинутися у зрілому віці. Скільки мені це коштуватиме?

— Я не відповідаю на запитання. Я даю поради, — поважно сказала Корнелія. Нарешті вона відірвалася від в'язання і глянула на Тересу. Жах, які шалені очі. Хоча ні, це лише на перший погляд. Вони не божевільні, вони ясні. Про таких кажуть — бачить наскрізь. — Ти мені сподобалася. Дам пораду безкоштовно.

Несподівано.

— Я знаю, що ти хочеш дізнатися, але відповісти тобі на це запитання мушу не я, а він сам. Коли наступного разу побачиш його у тому ж вигляді, що й тоді…

Тереса аж на кріслі підстрибнула. Кого "його"? У якому "тому вигляді"? Це вона про оголеного Джозефа?

— А буде ще один раз???

— …і досить скоро, — незворушно продовжила Корнелія, підчепивши спицею спущену петлю.

Тереса уявити не могла, де таке може статися і за яких обставин. Він що, знову залишиться ночувати в гуртожитку, а вона переплутає його з кимось із одногрупників, і почне будити, стягнувши ковдру? Такого бути не може – блискавка в те саме дерево двічі не вдаряє. Але жодних інших обставин, які могли б звести разом її й оголеного проректора, вона придумати не могла.

Крізь туман подиву до неї долинали слова Корнелії:

— …так, коли це станеться наступного разу, постав йому правильне запитання, тоді зможеш задовольнити свою цікавість.