В твоїх руках не страшно - Ольга Островська

– А… кого це дейр Мартан… мурашником годував? − намагаюся я повернути думки демона в інший бік.

− А, це Калваг послав смертника спробувати підгледіти, чим ти займаєшся в лісі з нашим хаоситом. А Мартан зайвих свідків жах як не любить, − зі смішком повідомляє мені Бранн.

– Я… я нічим із ним не займалася! − виривається в мене мимовільний зойк.

Я навіть обертаюся, щоб подивитися на бороданя. Він же не може серйозно все це говорити? Чи може?

– Звісно, ​​не займалася. Мартан не дурень − на тебе зазіхати. Хоча штучка ти вельми цікава, звісно, − остаточно вибиває мене з рівноваги Бранн. А потім підморгує лукаво. – Я б зазіхнув. Але теж не дурень.