Лоліта - Володимир Набоков
Роблячи деяку поступку i її примхам, я широко пiдтримував всюди й завше спiльне її купання з iншими дiвчатками. Вона обожнювала блискотливi басейни й була вельми спритною пiрнальницею. Я-бо, у комфортабельному халатi, сiдав у строкату чотиригодинну тiнь пiсля власного скромного занурення в воду, i ось раював, з фiктивною книгою або мiшечком цукерок або з тим i другим, або нi з чим, крiм таємно пекучих залоз, дивлячись, як вона пустує, в гумовому чепчику, вся бiсерна вiд вологи, рiвно засмагла, радiсна, як на вакацiйнiй рекламi, в своїх тiсних атласних плавках i збiрчастому лiфчику.
Дванадцятирiчна приваба! Як гордовито я дивувався тим, що вона — моя, моя, моя, як нiжно я переглядав наш недавнiй полудневий сеанс пiд стогiн диких голубiв i планував наступний, передвечiрнiй, i я мружився в стрiлчатих променях i спiвставляв мою Лолiту з iншими нiмфетками, котрих скупуватий випадок збирав коло неї для мого антологiчного насолодження й розгляду; й нинi, поклавши руку на хворе серце, я, либонь, не скажу, щоб будь-хто збудив у менi гострiший потяг, нiж вона, або якщо i збудив, так тiльки в двох-трьох виняткових випадках, при спецiальному поєднаннi ароматiв у повiтрi — раз якось (випадок безнадiйний) блiда iспанська дiвчинка, донька аристократа з важкою щелепою, iншого разу mais je divague.
Звiсно, менi доводилось бути напоготовi, бо я, проникливий ревнивець, чiтко утямив усю небезпеку цих заслiпливих iгор. Варто менi було вiдвернутись — вiдiйти, примiром, на декiлька крокiв, щоб подивитись, чи вже поприбирали наше пожилля — як вже, по поверненнi, я заставав наглу змiну: Лолiтонька, Les yeux perdus, нуряючи й полощучи довгi пальчастi нiжки в водi, була розлiгшись на кам'яному скраю басейну, в той час як з кожного боку вiд неї напiвлежав un brun adolescent, якого русява її краса й ртуть в дитячих складочках черева безсумнiвно — думав я, о Бодлер! — змусить se tordre в повторних снах протягом багатьох ночей...
Я спробував навчити її грати в тенiс, щоби мати з нею бiльше спiльних забав; та хоч я свого часу грав досконало, вчителем я постав безталанним; тому, в Калiфорнiї, я наполiг, щоб вона взяла деяке число коштовних урокiв у знаного колишнього чемпiона, довгастого, морщинястого старика з цiлим гаремом м'ячикових хлопчикiв. Поза майданчиком вiн наче був страхiтливим розвалям, та iнодi пiдчас уроку, коли для продляння обмiну, вiн дозволяв собi удар, чистий як кактусова квiтка, й зi струнним дзвонням повертав м'яч ученицi, ця божественна сумiш нiжної точностi й державної сили нагадували менi, що тридцять рокiв тому, в Канн, я бачив, як саме вiн в пух розбив великого Горбера! До того, як вона стала займатися з ним, я думав, що вона нiколи не навчиться грати. На якомусь готельному майданчику я був тренував мою бездарну дiвчинку, — й передi мною були тi далекi днi, коли при сильному жаркому вiтрi, в вихорi пилу, в туманi дивної втоми, я давав м'яч за м'ячем веселiй, невиннiй, субтильнiй Аннабеллi (блиск браслетки, плiсирована спiдничка, чорна бархатка вколо чола). Кожне моє слово, кожна настiйлива рада лише заглиблювали похмуру злiсть Лолiти. Дивно сказати, мимо наших вправ вона вподобала, принаймнi до приїзду в Калiфорнiю — безформний перешльоп (та безкiнечнi пошуки м'ячiв), з тоненькою, слабенькою, та на подив гарненькою — в стилi ange gauche — полiтницею. В якостi глядача, завжди готового допомогти, я пiдходив до цiєї чужої дiвчинки i вдихав її легкий мускусний запах, поки торкав її голу руку й тримав її за п'ясть з випнутою кiсткою або пересував туди-сюди натиском долонi її прохолодну ногу, щоб їй узяти кращу поставу для удару злiва. Тим часом Ло, нагнувшись уперед, з сонячно-русим волоссям падаючим через обличчя, вбивала ракету, як тростину калiки, в землю й видавала крик вiдрази, спричиненої моїм втручанням. Я залишав їх самих й сидячи осторонь, з шовковим шарфом вколо шиї, далi дивився на них й порiвнював їх тiлорухи. Було це в Пiвденнiй Аризонi, мабуть, де зимовi днi неквапливi, з теплим зiсподом. Незграбна Лолiтонька промахувалася й злостилась, або влучала примiтивною подачею в сiтку й у вiдчаї пiднiмала до неба ракету, показуючи вологий, лискучий молодий пух, натомiсть як її ще бiльш недоладна й не менш привабна партнерка старанно кидалась на кожний м'яч i щоразу хибила; та обидвi вони радiли неймовiрно й ясними, дзвiнчатими голосами безупинно вели точний рахунок цiй своїй безсенсовнiй грi.
Пам'ятаю, я раз зголосився дiстати їм прохолодних трункiв: пiднявся стежинкою вкритою гравiєм i вернувся, несучи двi високих склянки ананасного соку, з газованою водою й янтарним льодом. Ба тут я вiдчув порожнечу в грудях: дiвчаток не було на площадцi. Я нахилився, щоб поставити склянки на лаву — чомусь-то з якоюсь льодяною яснiстю побачив обличчя щойно вбитої Шарлотти. Я роздивився, й менi вимарилось, що майнула фiгурка Лолiти в бiлих трусиках, яка вiддалялась крiзь плямисту тiнь по садовiй стежинцi в супроводi високого чоловiка, котрий нiс двi ракети. Я ринувся за ними, та коли я почав пробиватися з трiском крiзь чагарник, то побачив у варiантному полi зору (як наче лiнiя життя раз у раз роздвоювалась), мою Лолiту в довгих штанях та її подругу в трусиках, крокуючих взад-уперед по плевелястiй галявцi й шльопаючих ракетами по кущам в безладних пошуках останнього загубленого м'яча.
Перебирати цi свiтлi дрiбницi спонукає мене головним чином бажання довести моїм суддям, що я аж знесилився, щоб надати моїй Лолiтi всiлякi задоволення. Яке захоплення було бачити її, дитину, що показує iншiй дитинi одне з не багатьох своїх досягнень, наприклад, особливий спосiб скакати скакалкою! Менша нiмфетка, прозоро-блiда вродливка з незасмаглими лопатками, тримаючи правою п'ясть лiвої руки за спиною, дивилась всiма очима — як дивилось i павине сонце вкладене на жорствi пiд квiтучими деревами, посеред мого очастого раю — дивилась, як моя веселкова й вульгарна дзиґа пiдскакувала, повторюючи рухи стiлькох iнших граючих дiвчинок, видом яких я так п'янiв на змережаних сонцем, рясно политих, свiжо пахнучих тротуарах i парапетах древньої Європи. Трохи згодом, вона вiддавала скакалку своїй маленькiй iспанськiй подрузi i в свою чергу дивилась, позираючи за
