Кобзар - Шевченко Тарас

Мов говорять тихесенько:
"Хоч, небоже, раю?
Він у мене тут, у серці".
А серця немає,
Й не було його ніколи,
Тільки шматок м'яса…
Нащо ж хороше і пишно
Так ти розцвілася?
Не журюсь я, а не спиться
Часом і до світа,
Усе думка побиває,
Як би ж так прожити,
Щоб ніколи такі очі
Серця не вразили.
[Квітень-вересень 1846]

* * *

Вип'єш перву — стрепенешся,
Вип'єш другу — схаменешся,
Вип'єш третю — в очах сяє,
Дума думу поганяє.
[Січень 1847]