Подорож на батьківщину - Майорський Павло

Взять би такий корисний парост сільського господарства, як птахівництво. Чого ви на його так мало звертаєте уваги? Ет, при бажанні було б у вас і м'ясо, й пір'я, й гній. Я сам їду служити птахівником, і через те можете вірить мені... Чом ви, наприклад, не розводите кіз?..

Але селяни скептично хитали головами, а той, що покрав колись підкови на станції, мені самому дав приятельську пораду.

— Покинь своє птахівництво, нехай йому грець, та становись краще за кондуктора на залізну дорогу. Там, брат, з самих зайців он який дохід тобі буде. А коли одним птахівциком поменшає, то од цього, голубе, мало хто втеряє.

З тим ми й спать розійшлися.

Цілу ніч я прокачався і вже аж перед світом звів ечима. І от чую крізь сон, як гомонить старий батько:

— Нехай він, дочко, висипляється, не руш його. Візьми лишень та помаж йому черевики, бач, які руді. Повибро-жував, а помазать або нічим, або ніколи було. У нас теж, здається, доброго дьогтю немає, то помаж возовим: з одного разу не пошкодить... А то потім позашкарубають так, що він і на ногу їх не натягне.

Проспав я до пізнього снідання, і коли прокинувся, на столі парував у великій мисці куліш і лежав понарізуваний великими скибками хліб. Сім'я ждала мене снідать. Біля постелі стояли вимазані дьогтем і висушені мої лайкові жовті черевики. Попоїли ми, і поїхав я займати посаду птахівника.