Перун (міф) - Невідомий Автор
Сказав якось Сокіл-Род синові Білобога: "Ти є Перун. Мусиш прати небо. Тож візьми в пригорщу Живої Води і бризни на небо, аби на ньому утворилися дощові хмари".
І зробив так Перун, і попливли в голубому небі пухнасті хмарини. Тоді сказав Сокіл Перунові: "Вдар стрілою в хмару, пусти дощу для людей".
І вдарив стрілою в хмару Перун. Зблиснула блискавка. Загримів перший грім над полями. Полився життєдайний дощ на Землю.
Знову впали на коліна люди, віншуючи Рода і Перуна.
А Божич здіймався все вище й вище по небу, сіючи життя і радість на Землі. Лише під вечір, стомившись, спустився Божич на спочинок.
З дня в день тепер світило Сонце. З дня в день зростав молодий Божич — тож дні довшали й довшали.
Добре врожаїлось на Землі.
Влітку дні були найдовші, тепла — найбільше, тож Божич виріс у велетня.
А коли люди врожай зібрали, осінь настала — то Божич почав старіти, зменшуватися, і дні ставали коротшими й коротшими, а ночі довшали й темнішали.
Тішився тоді Чорнобог з Марою. Бо йшла люта війна між Чорнобогом і Білобогом, між світлом і пітьмою, між добром і злом; і Чорнобог поклав перемогти Світло.
От і настала тоді найдовша ніч, в яку помер геть постарілий Божич.
І зрадів Чорнобог. Він сказав Марі: "Ось біжи мерщій на Землю. І будь-що знайди Коляду. Бо вона знову ходить вагітною, носить нового Божича в утробі своїй. Не дай йому народитися! Не дай появитися на світ сонячному світлу, що знищує нас. Маємо перемогти світло, аби вічна ніч настала".
І знову побігла Мара по Землі. Вздріла Коляду й стала гнатися за нею. І знову перетворилася вагітна богиня неба в Козу, і пробігла Мара повз неї, не звернувши уваги на, рогату тваринку. Оббігала Мара за ту довгу ніч усю Землю, та дарма... Зблиснули з-за лісів і гаїв перші промені молодого золотоликого Божича. Народилося нове Сонце. Новий рік. Нове життя. Здійнявся Божич над Землею, а люди — віншувальники Коляди — зібралися у ватаги, котрі назвалися КОЛЯДНИКАМИ, і пішли з радісними співами від хати до хати, несучи попереду Звізду Ясну — зображення Божича-Молоде-Сонце.
А ще колядники несли з собою опудало священної тварини — Кози, котра щороку рятує Коляду від Мари.
