Свіжі відгуки

23 березня 2025 18:41
Книга дуже цікаво велике враження читати її то я дуже задоволена
Пес на ім'я Мані - Бодо Шефер

19 січня 2025 14:02
Класна книга зарубіжної літератури
Чоловіки під охороною - Мерль Робер

15 січня 2025 11:15
Не очікувала!.. книга чудова
Червона Офелія - Лариса Підгірна

21 грудня 2024 21:41
Приємно, що автор згадав про народ, в якого, як і в нас була складна історія і який досі бореться за рідну мову. Велике дякую всім окситанцям, що
Варвар у саду - Збігнєв Херберт

9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна
З вокзалу в станцію метро... - Воронько Платон

"З вокзалу в станцію метро..." - це захоплива та емоційна історія відомого українського письменника Платона Воронька, яка розповідає про життєву подорож головного героя, який пересувається з вокзалу до станції метро в пошуках власної ідентичності та зміни долі.
У цьому вражаючому творі Воронько використовує багатоаспектність сучасного життя, драматичність і загадковість столичного метрополітену та складність міжособистісних взаємин.
Читаємо онлайн З вокзалу в станцію метро... - Воронько Платон
З вокзалу в станцію метро
Я ескалатором спускаюсь
І їду глянуть на Дніпро,
Коли у Київ повертаюсь.
Підземний шлях! Яке добро!
Й забути можна, де ти є —
В Москві? У Лондоні? В Парижі?
Але у Києві своє
Дихання у підземній тиші,
Воно свої нитки снує.
Снує з легенького проміння
Від мідних літер: "Арсенал",
Від того сизого каміння,
Яке дробилось на креміння
В козацький кріс і самопал.
Воно з Шевченкового зору,
З очей Франка, Сковороди,
Що проводжають нас угору
В ранкову, у робочу пору
Щодня на подвиги-труди.
Воно снує із кіс русявки,
Що тут розводила вапно
Чи мила ці дубові лавки.
Кияни любі і киянки, —
З усього рідного воно.
Я ескалатором спускаюсь
І їду глянуть на Дніпро,
Коли у Київ повертаюсь.
Підземний шлях! Яке добро!
Й забути можна, де ти є —
В Москві? У Лондоні? В Парижі?
Але у Києві своє
Дихання у підземній тиші,
Воно свої нитки снує.
Снує з легенького проміння
Від мідних літер: "Арсенал",
Від того сизого каміння,
Яке дробилось на креміння
В козацький кріс і самопал.
Воно з Шевченкового зору,
З очей Франка, Сковороди,
Що проводжають нас угору
В ранкову, у робочу пору
Щодня на подвиги-труди.
Воно снує із кіс русявки,
Що тут розводила вапно
Чи мила ці дубові лавки.
Кияни любі і киянки, —
З усього рідного воно.
Відгуки про книгу З вокзалу в станцію метро... - Воронько Платон (0)
Схожі книги в українській онлайн бібліотеці readbooks.com.ua: