Україна приснилась мені... - Грабовський Павло

Україна приснилась мені,
Я прокинувсь ізмучений дуже;
Ранній промінь гуляв по стіні,
Та не легше було мені, друже!

Люду мимо чимало пройшло,
Радий гомін та жарти — байдуже...
А на серці у мене скребло,
І не легше було мені, друже!

Онде гай величаво дріма,
Вільна пташка так весело круже,
Чорнобрива жоржину лама...
Та мені не полегшало, друже!