сон

Тихий сон по горах ходить,
за рученьку щастя водить.

І шумлять ліси вже тихше,
сон малі квітки колише.

Спіть, мої дзвіночки сині,
дикі рожі в полонинії

Не шуміть, ліси зелені,
спати йдіть, вітри студені!

Най квіточки сплять здорові,
най їм сняться сни чудові!

Аж на небі зазоріє,
сонце їх, малих, зогріє.

І зогріє, поцілує,
і світами повандрує.

Тихий сон по горах ходить,
за рученьку щастя водить.

1899

Нема тексту? Правовласникам

Відгуки про книгу Сон - Маковей Осип (0)

Схожі книги в українській онлайн бібліотеці readbooks.com.ua:

Гаї шумлять… - Павло Тичина Нам сняться сині береги... - Лятуринська Оксана Як сонце в небі, ти в душі моїй - Сосюра Володимир Пірнаю в ночі, наче в сни - Стус Василь Залюблені в сонце (Друга історія Марійки і Костика) - Процюк Степан