Минула ніч тривожно і безславно.
І скрізь степи, і всюди вороги.
Коли ж ти вийдеш, ніжна Ярославно,
На темний вал одчаю і жаги?

Невпинний вітер мече гострі стріли,
Високе сонце п'яну спеку ллє.
А я не бачу, де ті руки милі,
Що захистить могли б життя моє.

Лише Кончак дочку свою вродливу
Причарувати бранця намовля,
І чорну пристрасть, вільну і зрадливу,
В чужих піснях вже почуваю я.

1922. ПРОСТІР (вірші). Київ, "Слово", 1925.

Нема тексту? Правовласникам

Відгуки про книгу Минула ніч тривожно і безславно... - Филипович Павло (0)

Схожі книги в українській онлайн бібліотеці readbooks.com.ua:

Залюблені в сонце (Друга історія Марійки і Костика) - Процюк Степан Весна і вітер - Маланюк Євген Дві милі - Нечуй-Левицький Іван І дожидаю, скорбний до одчаю… - Карманський Петро Жовтих плям тривожне коло... - Филипович Павло