Похмурий день зачаївся в туманi.
Над бродом ржуть, полохаючись, конi.
Мiй меч бренить, та чую, що на гранi
Мене не зрадять крицевi долонi.

Учора твердо так, без повороту
Промовив: нi, суворий до останку.
I цiлу нiч пiд бурю i пiд сльoту
Процiлував я оп'янiлу бранку.

Хай анти ждуть за рiчкою в туманi,
Мене не зрадять крицевi долонi.
I тiльки образ голубий на гранi
Не осiнить мої гарячi скронi.

Нема тексту? Правовласникам

Відгуки про книгу Ґоти - Ольжич Олег (0)

Схожі книги в українській онлайн бібліотеці readbooks.com.ua:

Помацав меч дідів, і меч важкий-важкий... - Труш-Коваль Василь Не треба слів. Хай буде тільки діло… - Теліга Олена Біжать отари, коні ржуть, реве... - Рильський Максим Знов вітри над землею, вітри… - Ольжич Олег Голубий патруль - Давидов Анатолій