Свіжі відгуки
30 вересня 2024 14:44
Гарна книга
Місяць, обмитий дощем - Володимир Лис
29 вересня 2024 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера
5 липня 2024 12:37
Джеймс Олiвер просто класний автор книг. І до речі, класний сайт. Молодці
Бродяги Пiвночi (збірник) - Джеймс Олiвер Кервуд
7 червня 2024 13:40
Чудовий приклад якісної сучасної української книги!👍
Лис та інші детективні історії. - Мирослав Іванович Дочинець
Полісся - Ольжич Олег
Читаємо онлайн Полісся - Ольжич Олег
I
Тісно увечері. Душать прокурені стіни.
Вийшов. Розглянувся. Снігу по пояс.
Сонце крівавиться в пущі. Ворушаться тіні.
Тепло. А голос — як оливо, голос.
Десь він іде, Коляда, десь ступає широко.
Прийде — і вкриють галявини радісні вруна,
Стане — і знов над борами, знов, як щороку,
Гуси напнуть у блакиті незлічені струни.
II
На осяяних схилах сон-зілля уже голубіє.
Вигинається небо над шумом соснових корон.
Ці бори золоті і ці шуми, що скліплюють вії,
Ці замріяні люди, що слова не чули: закон!
Ту земля тільки пестить, п'янить, вагітніє і родить.
Кожну гілочку млостю налив охмелілий тетрюк.
А далеко-далеко проходять тривожні народи,
І стрічається бурею зброя у тисячах рук.
Моє тіло струнке, мов посріблений гін осокору,
Рівно дихають груди, і кров тяжкоплинна, як мед, —
Доки кинуть і нас у степи, у мінливі простори
Спрага моря, брокатів і збуджений порив вперед.
Тісно увечері. Душать прокурені стіни.
Вийшов. Розглянувся. Снігу по пояс.
Сонце крівавиться в пущі. Ворушаться тіні.
Тепло. А голос — як оливо, голос.
Десь він іде, Коляда, десь ступає широко.
Прийде — і вкриють галявини радісні вруна,
Стане — і знов над борами, знов, як щороку,
Гуси напнуть у блакиті незлічені струни.
II
На осяяних схилах сон-зілля уже голубіє.
Вигинається небо над шумом соснових корон.
Ці бори золоті і ці шуми, що скліплюють вії,
Ці замріяні люди, що слова не чули: закон!
Ту земля тільки пестить, п'янить, вагітніє і родить.
Кожну гілочку млостю налив охмелілий тетрюк.
А далеко-далеко проходять тривожні народи,
І стрічається бурею зброя у тисячах рук.
Моє тіло струнке, мов посріблений гін осокору,
Рівно дихають груди, і кров тяжкоплинна, як мед, —
Доки кинуть і нас у степи, у мінливі простори
Спрага моря, брокатів і збуджений порив вперед.
Відгуки про книгу Полісся - Ольжич Олег (0)
Схожі книги в українській онлайн бібліотеці readbooks.com.ua: