Читаю мало. А пишу – ще менше... - Синьоок Ганна

Читаю мало. А пишу – ще менше.
Себе, либонь, уже не перевершу.
У суєті мілію і німію –
І розрядитись віршами не вмію.

Радіти розучилася дрібницям.
Раніш була гой вправна! учениця.
Усе на сто відсотків – навіть більше, –
Аби не чути докорів від інших.

…Вже сон подовживсь. І безсоння гіркне.
Чи час, чи я заплуталися в мірках.
Де віднайти баланс мовчання й гаму,
Аби творити вірші-оріґамі?

Відчути б, що в поезії я гейша, –
Тоді себе, тутешню, перевершу.
А зрештою, у тім і є інтрига:
Як віртуозно довершити книгу.

/Ганна Синьоок, зі зб. "О-р-і-ґ-а-м-і"/