Ліга Феміна - Зиненко Дмитро

Передмова

Злочин і кара чи завжди це співвідношення справедливе,чи Феміда справді сліпа? Від моменту ще коли обряди та звичаї племен перетворювалися в перші норми права аж до сьогодення існують дискусії по всьому світу , як вдосконалити цю прогалину в законодавстві та удосконалити судові та правоохоронні органи,щоб дійсно винна людина сиділа за гратами. Нажаль що там в майбутньому нам в теперішньому часі дізнатися ніяк.Всі вірять в краще ,але чи пов'язана ця віра з тим що злочинність зникне взагалі з лиця землі і в світі запанує гармонія?

Теперішній час

Богдан прокинувся від нестерпного болю ,який роз'їдав його наче його тіло перебувало в лаві вулкану.Навколо було кладовище розп'ятих на хресті мумій.Це він побачив по сусідніх хрестах.Взагалі таких рядів було декілька десятків.Нутрощі в них були вивернуті і звисали , хребет був вигнутий у форму дуги.Поступово ці мумії ,передні ряди почали провалюватися в м'ясорубку.Сам хрест механізм піднімав вгору,а тіло провалювалось вниз підлоги де і була м'ясорубка,яка перемелювала залишки тіл.В самому приміщенні була невимовна спека,причиною якої поки що не було з'ясовано. Оцінивши ситуацію Богдан почав діяти, щоб втекти,поки зверху не з'явиться циркулярка яка розрізала тіла,щоб всі нутрощі випадали з тіла.Цей висновок він зробив з того що це відбувалося з тілами попередніх рядів.

Активувавши ДНК сейф в своєму тілі чоловік телепортувався на вулицю.Це була невеличка вуличка дуже знайома йому з дитинства з його рідного міста.Щоб точно втекти Богдан під ноги додав гіроборд,який телепортував з уяви.В голові була каша і варіанти що далі і куди тікати не було абсолютно,але вже було далеко від катівні і це заспокоювало.

Феміністичні реалії

В невеликому українському місті на Полтавщині народився хлопчик Гдабон.

Як і всі він отримав стандартний сайзер( розумний одяг,росте разом з власником під його параметри,бідні купували одноманітний тон,багатші мали можливість міняти сайзери; сайзер набував вигляду,яким власник бажав у своїй голові; він заряджався та так само як кеш на смартфоні очищувався і тіло під ним) при народженні. Перші роки його доглядали слабкі чоловіки,згодом сильніші почали його навчати праці.

Одного разу коли йому було 7,хлопець не захотів допомагати батьку і тоді вперше між ними сталася серйозна розмова:

— Синку,ти вважаєш твоя поведінка вартісна? — запитав Гійсер

— Я просто не хочу працювати так тяжко як ти,батьку

— Може ти ще не зрозумів,та ти чоловік і працювати ти маєш в будь якому випадку,або ж так як я,або на легшій роботі,займатимешся прибиранням,кухнею,проте ти маєш від природи сильно розвинену мускулатури,як і я ,тому Ліга не допустить тебе до легшої роботи,тому вчись у мене,бо тебе розподілять на важчу роботу,хочеш ти цього чи ні,ти зрозумів мене?

— Пробач батьку,мою лінь,так я все зрозумів.

Раптом думки всіх приглушило читання про себе упорядниці міста Фрейми Олют промови:

— "Кожен та кожна має своє місце і призначення,завдяки цій системі,ми злагоджена команда ", саме так заповідала нам наша пра мати Альтима.Поки ми жінки беремо участь в найважливіших сферах суспільства ,ви забезпечуєте надійність та функціонування в інших сферах. Разом ми не маємо війн,жахливих хвороб,бідності,натомість в нас гармонія зі світом та природою,до якої ми бережливо відносимося.Закликаю всіх берегти наші здобутки та лише примножувати їх всі на благо сьогодення та майбутніх поколінь .

Тим часом головна упорядниця Ліги Феміни дивилася в вікно.Вона пишалася

що до цього створеного раю приклала зусилля. Ці хвилини питання собою перервала думка її дочки,яка надійшла їй ніби Смс повідомлення в голову:

— Ну що ти задоволена ,мамо,ми змінили понад три століття історії,побудували матріархат, все як ти хотіла ,може приймеш хоча б одну з моїх ідей тепер?

— Ні , доню, я своїх радикальних поглядів не зміню,ще трохи в капсулі пелфіт і ти відчуєш ті жахіття ,які творив патріархат проти нас і от тоді з переосмисленням всього,я прийму не лише твої ідеї,а і піду на заслужений відпочинок,довіривши тобі,твоє законне місце головної упорядниці.

Нещодавні події

Чергове зникнення відбулося в Україні,зник 50 річний житель міста Києва мецената та медіамагнат Коротень Микола Едуардович.Рідні просять повідомити про місцезнаходження або будь— яку наявну інформацію.

Це був черговий випуск новин,всі медіа значе збожеволіли,коли зник їх головний бос.Зникнення Миколи Едуардовича було сотим випадком,проте до цього ніхто не бив на сполох,бо до цього жертвами зникнення були звичайні громадяни.

Перше зникнення відбулося 30 років тому.Тоді безслідно зник дід Кухарини Кожедуб Орест Митрофанович.

Кухарина Кожедуб була викладачем латині в медичному коледжі.Вона була висока з малопомітними жіночими формами.Студенти її не надто любили через те,занадто критичне відношення до їх знань.Це одна з тих небагатьох викладачів,які не ставили автоматом ні 4,ані 3,ані 5,оцінку потрібно було заслужити.В свої 32 в неї не було сім'ї.Лише декілька свійських тварин і садиба,яку їй у спадок залишила мама, були її захоплення у вільний від роботи час.На свою заробітну плату вона не могла дозволити собі нові речі ,тому зачасту купувала одяг в секонд хенді.

Догляд за собою в неї зводився до звичайних гігієнічних процедур та косметикою не користувалася взагалі ніколи,тому салони краси були не для неї та навіть волосся вона не фарбувала.

Богдан Ольфович слідчий ,який через свою педантичність ніколи не встигав по термінах,тому його керівництво закривало зачасту справи. Він був серед тих полісменів,котрі вбивства списують,як самогубство,кожна деталь перевірялася ним. Наступного дня після випуску новин в поліції була нарада:

— Шановні колеги,ви всі знаєте ,про зникнення медіамагната Коротеня Миколи Едуардовича.Це справа під особистим контролем міністра.Тому Ольфович ця справа твоя,дає тобі необмежені сроки,тільки розберися з цим всим.— промовив полковник Шелест.

— слухаюсь,пане полковнику.

Вийшовши з наради колеги почали підкалувати Богдана:

— ну що,Ольфович, до пенсії розкриєш справу?— запитав капітан Білик

Сміх розійшовся по кімнаті.Ольфович хотів щось відповісти та через свою ввічливість промовчав. Навпаки в ньому прокинувся азарт втерти носа колегам та розкрити справу.Саме такий сценарій подій в думках Ольфовича склався неначе пазл,про в дійсності він просто замріявся:

-....Тому Білик це твоя справа.Далі ,рацюємо в штатному режимі.Якщо всім все зрозуміло і питань немає,то всі вільні— промовив полковник.Коли всі вийшли наш герой нічого не почувши сидів з закритими очима,тому начальник вирішив його розбудити підійшовши особисто і промовивши закричавши на вухо:

-а ти Богдане чому з закритими очима на нараді?Спиш??

Ольфович прокинувся в паніці з заспаним лицем і піднявшись промовив:

-винен,товаришу полковник...

— ех, Богдане, Богдане,не бережеш ти себе,бери нарешті відпустку за три роки і їдь відпочивай,це тобі не завадить точно

— але...

— ніяких але,звонила моя сестра і твоя мама по сумісництву тебе вже зачекалася.

— слухаюсь,товаришу полковнику, ваша правда.

Написавши заяву ,Ольфович попрямував в рідне місто.Дорога з столиці тривала близько двох годин.Проте справа не давала йому спокою.Цікавість до неї таки завела Богдана в архів для ознайомлення. Там він дізнався,що в його рідному місті відбулося перше зникнення 30 років тому,якраз перед його народженням. Вдома його радісно зустріла мати,яка підбігла і обійняла:

— синку,привіт,господи нарешті ти приїхав,Юра обіцяв мені,що вмовить тебе,але щоб так швидко....

— і я тебе радий бачити,яка допомога з мого боку потрібна?

— до цього ще дійдемо,ти голодний з дороги напевно? Зараз я все приготую відпочивай

— може чаю вип'ємо???

— гарна ідея,синку

— а пам'ятаєш ти мені розказувала історія про зникнення батька твоєї однокласниці?

— так ,а що?

— просто цікаво послухати її з висоти вже оперативного досвіду

— ти знову про роботу? Ти ж відпочивати приїхав

— я так чисто ,щоб потренувати мізки

— ну добре,Орест Митрофанович любив ходити на ліво,випивав,а коли його жінка,Катя, звинувачувала його в зраді ,то він її бив.Навіть поважний вік не остепенив його.І от в один із днів він безслідно зник.Хтось казав, що Орест Митрофанович втік кудись з черговою коханкою,поліція підозрювала Катю,проте тіла досі не знайшли та і ніяких точних відомостей про його місцезнаходження немає.От і вся історія.Добре ,чим тебе частувати,борщем з пампушками?

— так ,не відмовлюсь

— ти ж нікуди не збираєшся ,до друзів чи ще кудись?

— ні,я буду вдома ,планів жодних.

Чи не вперше Богдан задумався про зв'язок цієї справи з іншими і чому так все запутано?

Три століття

Кожен уявляє майбутнє по своєму. В когось це рівність всіх,де кожен отримує рівну частину щастя,проте чи таким воно буде і що буде взагалі???Відповідь на це питання може не дізнається теперішнє покоління,враховуючи що цікавість не обмежується терміном 5,10 ,50 років можуть дати майбутні покоління, але ж і вони неодмінно цікавитимуться також а що буде далі?

Три століття— 21— ше,22— ге та 23— тє точилися запеклі війни. Спочатку за ресурси,згодом за переділ космосу,а згодом і за саме існування людської раси проти позаземних цивілізацій.

Ресурсні війни.Населення світу стрімко збільшувалося,а ресурси зменшувалися.Першою закінчились запаси прісної води. Щоб поповнити запаси було вирішено розтопити всі льодовики.Результатом стало збільшення запасів,проте переселене населення вглиб суші,яке врятували від майбутнього потопу,лише ускладнило ситуацію. Щоб вирішити цю проблему відмовилися від медицини,що ознаменувало початок краху гуманізму.Це стосувалося всякого роду життєво необхідних операцій і інших щонайменше смертельних захворювань,рятувати життя заборонялося .Та медики,які тепер стали непотрібними постали проти цього. В результаті цієї боротьби,враховуючи що при серйозних сутичках,лише одна сторона мала медичну допомогу ,населення стрімко скоротилося.Кожній сім'ї дозволялося мати лише одну дитину,при інших вагітностях примушували робити аборт. Люди ,які фактично жили на "дитячі гроші"постали,проте супротив фактично знищив їх.

Легалізувалися все,що могло вкоротити життя людини. На кожному шкідливому підприємстві платили найвищу зарплатню та давались максимум пільг,які спочатку переходили в спадок,а потім ні.

Розподіл космосу.