Свіжі відгуки
30 вересня 2024 14:44
Гарна книга
Місяць, обмитий дощем - Володимир Лис
29 вересня 2024 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера
5 липня 2024 12:37
Джеймс Олiвер просто класний автор книг. І до речі, класний сайт. Молодці
Бродяги Пiвночi (збірник) - Джеймс Олiвер Кервуд
7 червня 2024 13:40
Чудовий приклад якісної сучасної української книги!👍
Лис та інші детективні історії. - Мирослав Іванович Дочинець
Як упав же він - Олійник Борис
Читаємо онлайн Як упав же він - Олійник Борис
Як упав же він
на білий
На останній сніг весни, –
Налетіли гуси
та й сіли
В узголів’ї, мов сни.
А із сну виходить мати
На тесові на мости.
“Гуси, гуси, гусенята,
Візміть мене на крилята,
Візьміть мене…” –
і затих.
Стрепенулись гуси злякано
Та й на гук вожака:
Загорівся сніг
маками
Під грудьми у вояка.
Гей полинули ж далеко
Ув останній тихий сон,
Де вимощують лелеки
Гнізда колесом.
Вийшла мати в синій вечір,
А з високої імли
Впали гуси їй на плечі
І заплакали.
Похитнулася, мов колос,
Без ридання і молитв,
Тільки сивим квітом коси
Материні зацвіли,
Тільки десь за верболозом,
На калиновім мосту,
Пропекли дівочі сльози
Білопінную фату.
Знову гуси у заплаві
Гублять втому голубу…
Виросли сини біляві,
Тільки ж він русявим був.
І питають матір хлопці,
І питаються гостей:
– А чому, як сходить сонце,
Сніг багрянцяами цвіте?
Не питайте її, милі,
Не будіть далекі сни…
Він колись упав
на білий,
На останній сніг весни.
на білий
На останній сніг весни, –
Налетіли гуси
та й сіли
В узголів’ї, мов сни.
А із сну виходить мати
На тесові на мости.
“Гуси, гуси, гусенята,
Візміть мене на крилята,
Візьміть мене…” –
і затих.
Стрепенулись гуси злякано
Та й на гук вожака:
Загорівся сніг
маками
Під грудьми у вояка.
Гей полинули ж далеко
Ув останній тихий сон,
Де вимощують лелеки
Гнізда колесом.
Вийшла мати в синій вечір,
А з високої імли
Впали гуси їй на плечі
І заплакали.
Похитнулася, мов колос,
Без ридання і молитв,
Тільки сивим квітом коси
Материні зацвіли,
Тільки десь за верболозом,
На калиновім мосту,
Пропекли дівочі сльози
Білопінную фату.
Знову гуси у заплаві
Гублять втому голубу…
Виросли сини біляві,
Тільки ж він русявим був.
І питають матір хлопці,
І питаються гостей:
– А чому, як сходить сонце,
Сніг багрянцяами цвіте?
Не питайте її, милі,
Не будіть далекі сни…
Він колись упав
на білий,
На останній сніг весни.
Відгуки про книгу Як упав же він - Олійник Борис (0)
Схожі книги в українській онлайн бібліотеці readbooks.com.ua: