Свіжі відгуки

23 березня 2025 18:41
Книга дуже цікаво велике враження читати її то я дуже задоволена
Пес на ім'я Мані - Бодо Шефер

19 січня 2025 14:02
Класна книга зарубіжної літератури
Чоловіки під охороною - Мерль Робер

15 січня 2025 11:15
Не очікувала!.. книга чудова
Червона Офелія - Лариса Підгірна

21 грудня 2024 21:41
Приємно, що автор згадав про народ, в якого, як і в нас була складна історія і який досі бореться за рідну мову. Велике дякую всім окситанцям, що
Варвар у саду - Збігнєв Херберт

9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна
Не недоля мене ізвела - Мирний Панас

Читаємо онлайн Не недоля мене ізвела - Мирний Панас
Не недоля мене ізвела,
І не лихо своє ізсушило –
Ізвела мене людськая туга,
Та народна неволя добила.
Що я бачив? Могили одні
Та живі, не застиглії трупи…
Чув їх пісні – зітхання сумні,
Чув їх гомін… Бездольнії люди!
Де той край, щоб не бачив я вас?
Де куток той, куди б заховався,
Щоб не чуть нарікання та сліз?
Видно, бог сам од нас відцурався
З того часу, як стали ви жить…
Довго, довго в землі ви копались,
Перестали все добре любить,
Бо з нуждою у світі зостались.
Скільки раз по зеленій весні
Бачив вас по долинах розлогих?
Слухав ваші тяжкії пісні,
Ту молитву безталання та горя!
І тепер, тільки вийди на шлях, –
Ховрашки мов, розкинулись люди
По безкраїх, розлогих степах,
І їх пісня тугу мою буде.
Ти тут із їх слізьми зросла,
У нужді та неволі скохалась –
Через те і безмірна така
І, як степ той, широка-безкрая!
І не лихо своє ізсушило –
Ізвела мене людськая туга,
Та народна неволя добила.
Що я бачив? Могили одні
Та живі, не застиглії трупи…
Чув їх пісні – зітхання сумні,
Чув їх гомін… Бездольнії люди!
Де той край, щоб не бачив я вас?
Де куток той, куди б заховався,
Щоб не чуть нарікання та сліз?
Видно, бог сам од нас відцурався
З того часу, як стали ви жить…
Довго, довго в землі ви копались,
Перестали все добре любить,
Бо з нуждою у світі зостались.
Скільки раз по зеленій весні
Бачив вас по долинах розлогих?
Слухав ваші тяжкії пісні,
Ту молитву безталання та горя!
І тепер, тільки вийди на шлях, –
Ховрашки мов, розкинулись люди
По безкраїх, розлогих степах,
І їх пісня тугу мою буде.
Ти тут із їх слізьми зросла,
У нужді та неволі скохалась –
Через те і безмірна така
І, як степ той, широка-безкрая!
Відгуки про книгу Не недоля мене ізвела - Мирний Панас (0)
Схожі книги в українській онлайн бібліотеці readbooks.com.ua: