Свіжі відгуки
9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна
31 жовтня 2024 19:00
Cучасне українське любовне фентезі - обожнюю 👍 дякую авторці
Неідеальна потраплянка - Ліра Куміра
30 вересня 2024 14:44
Гарна книга
Місяць, обмитий дощем - Володимир Лис
29 вересня 2024 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера
Дума матері руської - Устиянович Микола
Читаємо онлайн Дума матері руської - Устиянович Микола
Ото дитинка! Як день божий красна,
Як лебідь біла, як зірничка ясна;
В синім єй очку небо вечеріє,
В рум'янім личку цвітка паленіє,
На чолі гладкім ум ся розвиває,
В серцю маленькім світ-утіха грає.
Над дитинкою сидить руська мати,
По сумнім личку, по журбі спізнати.
Сидить, склонившись, як берізка біла,
Над ягідкою й, руки опустила
Та й руську думку стихонька, злегенька,
З щирінькой. груді, з вірного серденька
До сну дитинці так любо, співає,
Мов то весною злегка повіває.
Невісто мила! Печальная мати!
Ой лиши з-руська дитинці співати!
Бо руська думка – сумний хрест на гробі,
А руська мова – сором на подобі,
А руське серце – туга степовая,
А руська доля – сирота німая.
Колись, хто знає, одкине добою
Син твій спросоння, занудить собою,
Занудить світом, заллє ся сльозами
І гадку пустить лісами, вітрами:
Бодай-то руської думочки не знати,
Серця не чути, долю переспати!..
Як лебідь біла, як зірничка ясна;
В синім єй очку небо вечеріє,
В рум'янім личку цвітка паленіє,
На чолі гладкім ум ся розвиває,
В серцю маленькім світ-утіха грає.
Над дитинкою сидить руська мати,
По сумнім личку, по журбі спізнати.
Сидить, склонившись, як берізка біла,
Над ягідкою й, руки опустила
Та й руську думку стихонька, злегенька,
З щирінькой. груді, з вірного серденька
До сну дитинці так любо, співає,
Мов то весною злегка повіває.
Невісто мила! Печальная мати!
Ой лиши з-руська дитинці співати!
Бо руська думка – сумний хрест на гробі,
А руська мова – сором на подобі,
А руське серце – туга степовая,
А руська доля – сирота німая.
Колись, хто знає, одкине добою
Син твій спросоння, занудить собою,
Занудить світом, заллє ся сльозами
І гадку пустить лісами, вітрами:
Бодай-то руської думочки не знати,
Серця не чути, долю переспати!..
Відгуки про книгу Дума матері руської - Устиянович Микола (0)
Схожі книги в українській онлайн бібліотеці readbooks.com.ua: