Облітають квіти, обриває вітер
пелюстки печальні в синій тишині.
По садах пустинних їде гордовито
осінь жовтокоса на баскім коні.

В далечінь холодну без жалю за літом
синьоока осінь їде навмання.
В'яне все навколо, де пройдуть копита,
золоті копита чорного коня.

Облітають квіти, обриває вітер
пелюстки печальні й розкида кругом.
Скрізь якась покора в тишині розлита,
і берізка гола мерзне за вікном.

1938

Нема тексту? Правовласникам

Відгуки про книгу Осінь - Сосюра Володимир (0)

Схожі книги в українській онлайн бібліотеці readbooks.com.ua:

Квіти - Глібов Леонід В далечінь - Павлюк Антін Як солодко в північній тишині - Рильський Максим Як сонце в небі, ти в душі моїй - Сосюра Володимир Як срібно скрізь! Куди не кинь... - Стефанович Олекса