це небо ніби ґирґалиця з рук
розлазиться в потріскані судини
а ми його збирали і садили
на полі брані свій порожній звук

не молотом не ломом не кайлом
не помелом на коло вітрогону
ми просто утекли від забобону
в останнє недоступне ремесло

ми голосно вдягнули самоту
шахтарських брухтом завтрашньої маски
реґіно поверни мене будь ласка
на висходи в яких ланує тур

на нервища на ліно на повір
де смерть така близька немов сорочка
віддай мене останнім поторочам
лиш забери від мене цей клавір

Нема тексту? Правовласникам

Відгуки про книгу Франко. 1916 - Андрусяк Іван (0)

Схожі книги в українській онлайн бібліотеці readbooks.com.ua:

Останнє слово - Слісаренко Олекса На полі смиренному - Шевчук Валерій Коротке щастя неповнолітньої Катрі - Гуцало Євген У порожній кімнаті... - Стус Василь Життя та смерть - Резнік Анатолій