Слова на аркуші — думок непевна тінь,
Роз'ятрює повіки сіль утоми.
Дивлюся на шпитальність білих стін
І чую — кров гаряча скроні ломить.

За чорними свічадами вікна
Конвеєри шумливих вулиць
І десь уста, вологі від вина,
У поцілунку жадібно зімкнулись

І, спраглі, заніміли враз,
І пересохли, як пісок пустелі…
Як довго йти до благосних оаз
Від дюн сипких нешлюбної постелі?..

Нема тексту? Правовласникам

Відгуки про книгу Загадка - Біляїв Володимир (0)

Схожі книги в українській онлайн бібліотеці readbooks.com.ua:

Кров по соломі - Медвідь В'ячеслав Загадка старого клоуна - Нестайко Всеволод Верстаю шлях — по вимерлій пустелі... - Стус Василь Тінь рожевих згасань – за плечима... - Коломієць Павло Просто. Не йти праворуч… - Стефанович Олекса