Коли я їхав - Осьмачка Тодось
«Коли я їхав» — захоплююча подорож у світ пригод та відкриттів від талановитого письменника Тодосьа Осьмачки, який доступний для читання на readbooks.com.ua.
У цьому захопливому творі Тодось Осьмачка розповідає про свої пригоди під час подорожі. Головний герой вирушає у захопливу мандрівку, де кожен крок відкриває перед ним нові враження, незабутні зустрічі та небезпеки. «Коли я їхав» переносить читача у світ подорожей, де на кожному кроці можна знайти пригоду та невідомі горизонти.
Ця книга розповідає про сиру сиру природу, прекрасні пейзажі та захоплюючі моменти, які здатні залишити незабутні враження. Тодось Осьмачка майстерно передає красу природи та емоції, які виникають під час подорожей. Він здатен звести читача з розуму і впоратися зі спогадами.
«Коли я їхав» — це книга, яка варта вашої уваги на сторінках readbooks.com.ua. Завітайте до цієї віртуальної бібліотеки, щоб відчути атмосферу подорожі, насолодитися напруженою атмосферою та пережити пригоди разом з головним героєм. Там вас чекають незабутні моменти, непередбачувані повороти та емоційне зворушення, яке вирушить ваше уявлення про світ та пригоди.
що сніг гойдав, мов піну,
гадав, що не побачу гір,
а вас, а вас зустріну.
Гадав, що погляд, мов стріла
із луків непокірних,
не досягне в гнізді орла
серед лісів нагірних, —
а в ваше серце упаде,
щоб думкою там бути,
що вас, що вас, а не людей
шукав поет забутий ...
Коли, блукаючи, мов тінь
або вигнанець бідний,
в холодних сінях біля стін
я прилипав, безрідний,
і в двері стукав і горів,
щоб на ніч упустили, —
мені здавалося, що грім
ламав підземні сили;
мені здавалося, що я
до вашого б'ю серця, —
і під ногами вся земля,
мов ниточка, ввірветься ...
Коли ж я місто пробігав
голодний до читальні,
а гурт услід мені гукав
слова сакраментальні,
і дівчину струнку й легку
вела з садів жоржина,
то десь душа моя в піску
серед пустель тужила ...
І, Музо, світе мій живий,
де ніде душ нагріти,
мені здається, що вже ви
і люди всі "бандіти"!
Та все ж, мов крик із небуття,
що в світ несе людина,
ці відгуки мого життя
лиш вам, лиш вам, Єдина,
присвячую і аж молю:
прийміть на теплі руки
ви книгу скорбную мою,
дитину думи й муки!
