Риплять і квилять двоколесі мажі,
Худоба чорну куряву здіймає,
А голоси важку, неясну пряжу
Снують під степом, сірим і безкраїм.

Земля! Земля! Плодюча, повногруда!
Як та, невірна, де родила мати!
Ти приймеш сім'я вибраного люду!
А дикуни — їх можна відогнати.

Жінки надвечір поновлять розмови,
Що полуднева спека перервала…
А руки, руки тільки прагнуть знову
Допастися до предківського рала.

Нема тексту? Правовласникам

Відгуки про книгу Риплять і квилять двоколесі мажі… - Ольжич Олег (0)

Схожі книги в українській онлайн бібліотеці readbooks.com.ua:

Розмови про наболіле, або Якби ми вчились так, як треба... - Погрібний Анатолій Руська мати нас родила - Шашкевич Маркіян Пісня (Що ярами глибокими, степом та лісами) - Симоненко Василь Заморозило сходи і куряву... - Юхниця Євген Скорочено Наймичка - Тарас Шевченко