Ще назва є, а річки вже немає - Костенко Ліна
«Ще назва є, а річки вже немає» — це захоплюючий поетичний збірник відомої української поетеси Ліни Костенко, який зберігає в собі величезну силу слова та поетичну глибину. Ця книга стане справжнім скарбом для тих, хто прагне відчути вплив поезії на душу та знайти внутрішню гармонію.
У своїх віршах Ліна Костенко описує красу природи, любов, вічні теми життя та неповторність людського існування. Її поезія витісняє звичайність зі світу, надаючи словам нове значення та надзвичайну силу. Вірші авторки вражають своєю мудрістю, емоційністю та майстерністю виразності.
«Ще назва є, а річки вже немає» — це не просто збірник віршів, але й запрошення до пізнання глибини людської душі та роздуму над сенсом існування. Кожна поетична лінія створена з міцного матеріалу, який здатний перетворити звичайне в надзвичайне, пробудити у читачів почуття гармонії та проникнути в найтонші струни душі.
Ліна Костенко, як видатна поетеса, має особливий дар зіставляти між собою суперечливі речі, створюючи нову реальність, в якій кожне слово звучить як нота музичної симфонії. Її поезія мелодійна, сильна та вражаюча, і кожен її вірш — це справжнє ліричне шедевр.
Усохли верби, вижовкли рови,
і дика качка тоскно обминає
рудиментарні залишки багви.
І тільки степ, і тільки спека, спека,
і озерявин проблески скупі.
І той у небі зморений лелека,
і те гніздо лелече на стовпі.
Куди ти ділась, річенько? Воскресни!
У берегів потріскались вуста.
Барвистих лук не знають твої весни,
і світить спека ребрами моста.
Стоять мости над мертвими річками.
Лелека зробить декілька кругів.
Очерети із чорними свічками
ідуть уздовж колишніх берегів.