Куди подінусь я з нудьгою,
Куди подамся від журби,
Робак, роздавлений ногою,
Нікчемна іграшка судьби?

Всім світить сонечко ласкаво,
Всіх гріють промені ясні;
Але те перше наше право
Нам тільки мариться у сні.

І я кляну за катом ката
В моїй невольницькій глуші,
Що. нацькував на брата — брата,
Відкинув душу від душі,

Люд закував в цупкі кайдани,
Позбавив молодість мети;
Кляну... та як загоїть рани,
Де крихту роздиху знайти?

Нема тексту? Правовласникам

Відгуки про книгу Куди подінусь я з нудьгою... - Грабовський Павло (0)

Схожі книги в українській онлайн бібліотеці readbooks.com.ua:

Ясні зорі - Грінченко Борис Про Озивайка, лісовий люд та їхні незвичайні пригоди - Давидов Анатолій Як сонце в небі, ти в душі моїй - Сосюра Володимир Квітка, що ногою... - Грабовський Павло Із днів журби - Франко Іван