Українська усна народна творчість - Мар'яна Б. Лановик
Найновішою групою цих колядок є твори періоду визвольних змагань та важкої долі України у час її поневолення. У них з'являються мотиви визволення рідного краю з ярма, заклики до незалежності. Але є й окремі твори, у які вкраплюються мотиви доль окремих людей:
В цього господаря були дочки дві —2 Ми прийшли колядувати, їх удома не видати — напевно, в тюрмі..Або:
Сумний Святий вечір в сорок третім році, По всій нашій Україні плач на кожному кроці. Посідали до вечері мати з діточками, Замість мали вечеряти — облилися сльозами. «Мамо, де наш тато?» — діти ся питають. «Чому з нами не сідають, чом не вечеряють»... ... Тато на Сибіру там за дітьми плачуть: «Трьох синів мав як соколів, більш ніколи не побачу».Історично-героїчні коляди тематикою, мотивами, образністю та поетикою співвідносяться з героїчним пісенним епосом — думами, історичними піснями, баладами, які формувались або на їх основі, вбираючи вказані елементи, або паралельно з ними, під впливом тих самих історичних умов та факторів.
Апокрифічні та біблійні коляди (подекуди їх називали христо-санки) теж пов'язані з історичним минулим давньоукраїнських земель, зокрема із приходом на ці території та прийняттям християнства. Будучи творами язичницькими, колядки дуже повільно засвоювали біблійно-християнські елементи, які упродовж довгого часу вкраплювались у давні тексти. Згодом назви язичницьких божеств та інших реалій стали підмінятись християнськими. Наприклад, рефрен «Ой Даждьбоже» видозмінився у «Ой, дай, Боже» або «Дай же, Боже»; а «Славен ти є, славен єси, славнее сонечко на небеси» став виконуватися як «Славен ти є, славен єси, славен Господь-Бог на небеси». Під впливом таких нашарувань коляди, як й інші жанри періоду двовір'я, стали віддзеркаленням тогочасного язичницько-християнського світогляду. У них елементи анімізму поєднались із християнськими:
Перший гостонько — ясне сонечко, Ясне сонечко — сам Господь-Христос! Другий гостонько — ясна зірниця, Ясна зірниця — Пресвята Діва! Третій гостонько — ясний красен місячик. Ясний красен місячик — то святий Петро-Павло...Із утвердженням християнства церква, борючись проти ідолопоклонства, намагалась викорінити язичницькі свята календарної обрядовості, тому християни вирішили на противагу язичницьким оргіям святкувати християнські урочистості у ті самі дні. Зимовий цикл став величанням народження Ісуса Христа. Тому з часом коляди поповнилися апокрифічними мотивами про Христа, Діву Марію, Петра та Павла. Оскільки досить довгий час після прийняття християнства на наших землях Біблія була малодоступна простим неписьменним людям, то народ складав твори, у яких відображав своє бачення біблійних образів та мотивів, що нерідко зберігало язичницькі уявлення і не співвідносилось із текстами Святого Письма, а то й повністю суперечило їм. Такою є апокрифічна коляда про пошуки Ісуса Христа після його народження. Тут, щоб знайти Христа, вирубують ліс, викошують траву, лупають скали, спускають води.--Сюжетами, образами та тематикою апокрифічні коляди наближені народних апокрифічних легенд, які широко побутували у ранній період християнства і час двовір'я. Такою, зокрема, є коляда «Добрий вечір тобі пане господарю», де дохристиянська поетика та образність , наприклад, мотиви гостювання у господаря; образи хлібів, зерна, святого столу) поєднались із окремими християнськими вкрапленнями, згадки про церковні свята — зі святами язичницькими:
Добрий вечір тобі, пане господарю.Рефрен:
Радуйся, ой радуйся, земле, Син Божий народився! Накривайте столи та все килимами, (Рефрен) Та кладіть калачі з ярої пшениці, (Рефрен) Бо прийдуть до тебе три празники в гості. (Рефрен) А той перший празник — то Різдво Христове, (Рефрен) А той другий празник — святого Василя, (Рефрен) А той третій празник — святе Водохреща! (Рефрен)У середовищі освічених людей, які знали біблійні тексти, зароджуються та поширюються біблійні коляди. В окресленні цього жанрового різновиду відображається значна зміна у ставленні до вказаних творів усної народної творчості зимового циклу. їх призначення вже не звеличення об'єктів ідольських культів чи супровід ритуально-магічних маскарадів, а звеличення народження Ісуса Христа, оспівування подій, пов'язаних із цим; — а також — супровід вертепної драми.
Незважаючи на християнсько-біблійну спрямованість, коляди даної групи (як і інші обряди, пов'язані із зимовими святами) зберігають подекуди елементи древніх вірувань. До групи біблійних коляд належить значна кількість церковних духовних пісень. Це — поетичні твори, які увійшли в народний побут із репертуару християнських общин, тому їх тематика та поетика значно відрізняються від коляд, створених безпосередньо у простонародному середовищі. Вони позбавлені язичницьких елементів, а також сталих художньо-поетичних засобів та прийомів. За тематикою ці твори є суто біблійними, з окремими вкрапленнями апокрифічних мотивів чи образів.
