Українська усна народна творчість - Мар'яна Б. Лановик

У руслі кращих європейських традицій — наукові розвідки М. Грушевського, в яких розробляються проблеми класифікації казкового матеріалу, ґенеалогії жанру, міжнаціональних впливів та запозичень, аналізуються провідні мотиви та образи казок, оцінюються праці європейських учених.

На початку 20 ст. досліджували та видавали український казковий епос А. Кримський (він досліджував також арабські казки, основну увагу звертав на мандрівні сюжети), В. Юзвенко, П. Іванов.

І.П. Березовський у 1976 р. здійснив найповніше наукове видання «Казки про тварин», вступна стаття до якого подає ґрунтовний аналіз історії збирання, публікації та вивчення «звіриного епосу».

Активно збирав та наполегливо вивчав казки фольклорист із Закарпаття П. Лінтур. Популярними стали здійснені ним видання: «Закарпатські казки Андрія Калина» (Ужгород, 1955), «Три золоті слова» (Ужгород, 1968), «Дідо-всевідо» (Ужгород, 1969), «Казки одного села» (Ужгород, 1969), «Зачаровані казкою» (Ужгород, 1984).

Важливим узагальненням напрацьованого матеріалу у вивченні жанру є праці Л. Дунаєвської, зокрема монографія «Українська народна казка» (К., 1987); дослідження 0. Бріциної, Г. Довженок.

Не втратили значення праці дослідників анекдоту Г. Сухобрус ( Анекдоти. Українська народна поетична творчість, Т. 1., К. 1958), І.П. Березовського (вступна стаття до книги «Мудрий оповідач. Українські народні казки, байки, притчі та анекдоти», К., 1962), О. Дея (передмова до збірки «Українські народні анекдоти, жарти, дотепи», К., 1967), та П. Гальченко (вступні статті до видань «Українські народні анекдоти, жарти, дотепи», К., 1967; «Українська народна сатира і гумор», К., 1971).

Балушок В. Обряди ініціації українців та давніх слов'ян. — Львів; Нью-Йорк, 1998. — 216 с

Верезовський І. Українські народні казки про тварин // Казки про тварин. — К.: Наук, думка, 1979. — С 9—44.

Бріцина О. Світ мрій і сподівань // Соціально-побутова казка. — К.: Дніпро, 1987. — С 5—16.

Гнатюк В. Деякі уваги над байкою // Гнатюк В.М. Вибрані статті про народну творчість. — К.: Наук, думка, 1966. — С 173—197.

Гнатюк В. Передмова до збірки «Народні казки» (Львів, 1913) // Гнатюк В.М. Вибрані статті про народну творчість. — К.: Наук, думка, 1966. — С 198—203.

Гнатюк В. Передмова до збірки народних казок «Баронський син в Америці» // Гнатюк В.М. Вибрані статті про народну творчість. — К.: Наук, думка, 1966. — С 204—210.

Грушевський М. Історія української літератури: У 6 т., 9 кн. — Т. 1. — К.: Либідь, 1993. — С. 392.

Дідо-всевідо: Закарпатські народні казки у записах П.В. Лінтура. — Ужгород: Карпати, 1969. — 239 с

Дунаєвська Л.Ф. Українська народна казка. — К.: Вища школа, 1987.— 127 с

Зачаровані казкою: Українські народні казки Закарпаття в записах П.В. Лінтура. — Ужгород: Карпати, 1984. — 521 с

З живого джерела: Українські народні казки в записах, переказах та публікаціях українських письменників / У поряд., літер, обробка, вступ, ст. та приміт. Л. Дунаєвської. — К., 1990. — 512 с

Казки Буковини / Упоряд. М.Г. Івасюка та B.C. Бесараба. — Ужгород: Карпати, 1973. — 210 с

Казки одного села / Запис текстів та упоряд. П.В. Лінтура. — Ужгород, 1979. — 368 с

Казки Підгір'я / Упоряд. С.Г. Пушика. — Ужгород: Карпати, 1976.— 274 с

Казки про тварин. — К.: Наук, думка, 1979. — 574 с

Калинова сопілка: Антологія української народної прозової творчості. — К., 1998. — С 34—246.

Колесса Ф. Українська усна словесність. — Едмонтон, 1983. — С 114—136.

Пропп В. Исторические корни волшебной сказки. — Л., 1946. — 340 с.

Пропп В. Поэтика фольклора. — М.: Лабиринт, 1998. — 352 с.

Пропп ВЯ. Проблемы комизма и смеха. — СПб.: Алетейя, 1997. — 288 с.

Соціально-побутова казка / Передм. О. Бріциної. — К.: Дніпро, 1987. — 382 с.

Таємниця скляної гори: Закарпатські народні казки, зібрані М. Фін-ціцьким. — Ужгород, 1974. — 190 с

Українська байка / Упоряд. і вступ, ст. БА. Деркача, В.Т. Косячен-ка.— К.: Дніпро, 1983. — 463 с

Українські казки. — К.: Т-во «Знання» України, 1992. — 96 с

Українські народні анекдоти, жарти, дотепи / Вступ, ст. О.І. Дея. — К., 1967. — 380 с

Українські народні казки / Упоряд. В.Г. Бойко. — К., 1977. — 431 с

Франко І. Національний колорит у казках Бодянського // Франко І. Твори: У 50 т. — Т. 34. — К.: Наук, думка, 1981. — С 449—454.

Фрэзер Дж.Дж. Золотая ветвь: Исследование магии и религии. — М., 1984. — 703 с.

Чарівна квітка: Українські народні казки з-над Дністра / Запис, та упоряд. М. Зінчук. — К., 1986. — 303 с

Чумарна М. Мандрівка в українську казку; приказкове коло. — Львів: Каменяр, 1994. — 79 с

Пародна проза — явище складне і багатогранне. Вона чи не найбільшою мірою зафіксувала весь обсяг світогляду народу, різнорідність його міфологічних, релігійних уявлень, морально-етичних, естетичних норм всіх історичних періодів. Увібравши риси ментальності та світогляду українців, вона дає можливість сягнути глибин далекого минулого наших предків, зрозуміти