Українська усна народна творчість - Мар'яна Б. Лановик
Так, обставини народження героя впливають на його подальше життя, тому ця подія супроводжується виконанням певних приписів. Фіксуються й елементи похоронного обряду, ритуали на могилах, місцях потоплення персонажів і т. ін., пов'язані з культом померлих предків. Тут зустрічаються не лише картини традиційного поховання у землю, а й образи залежних мерців — дівчини, замурованої в стіну мачухою-відьмою за її відмову займатись магією; царівни, закутої у підземеллі її батьком; утопленої в криниці чи річці дівчини, яка лежить на дні і може розмовляти з живими. Трапляються й описи поховання померлих у тваринячій шкурі. Приміром, герой казки «Вітрова донька» змушений іти до пекла за перстенем батька дідича, і зустрічає його біля дверей пекла у вовчій шкурі; перед тим, як впустити дідича з сином до пекла, чорти теж одягають на них вовчі шкури. Нерідко героя на дорогу в інше царство споряджають як покійника (дають посох, хлібину, взуття тощо). Дуже поширений мотив поховання дівчини у кришталевому чи скляному гробі, який у дрімучому лісі підвішується на високому дереві, що нагадує давній обряд, збережений у малорозвинених племенах.
Найчастіше чарівні казки відображають обряд весілля — етапи та закони вступу в шлюб (як правило, царських дітей, оскільки пов'язані з передачею влади молодшому поколінню). Тексти чарівних казок фіксують різноманітні весільні традиції. Найпоширенішими мотивами є викрадення нареченої проти її волі; видання заміж у відплату за допомогу (наприклад цареві, який допоміг перемогти у війні ворогів царства); отримання нареченої через виконання наказів та пройшовши ряд випробувань. Останній мотив по своїй суті теж виявляє зв'язок із магією, оскільки завдання за ніч викорчувати дубовий ліс, зорати поле, засіяти його, виростити пшеницю, зібрати і змолотити її та до ранку спекти із неї хліб; чи подібним чином за ніч виростити три сорти винограду і до ранку зробити з них вино; збудувати замок та міст до нього передбачають випробування не фізичної сили, а магічних умінь. Вони пов'язані з уявленнями давніх людей про те, що за допомогою чарів та набутих магічних знань ясерці здатні керувати природою, можуть прискорювати вирощування врожаю. Наречений повинен виявити свою здатність впокорювати природні стихії — не згоріти, не замерзнути; проявити надприродні здібності — з'їсти 12 биків, випити 40 бочок вина, не спати 12 діб.
Поєдинок зі Змієм (царем, батьком нареченої) теж не є завданням, пов'язаним із фізичною силою, оскільки перемогти можна лише хитрістю, мудрістю. Часто двобій відбувається шляхом відгадування загадок, їх, як правило, загадують нареченому, рідше — наречений загадує коханій чи її родині. Герой казки «Як хлопець-мисливець переміг розбійників і женився на царівні» вбиває 12 розбійників у кімнаті сплячої царівни, залишаючи їй записку: «Се зробив той, хто склав загадку: «Один убив двох, а два вбили дванадцятьох. Відгадайте.» Щоб знайти героя, царівна обіцяє вийти заміж за того, хто знає відгадку. Загадки, дані нареченому, часто носять практичний характер — впізнати наречену із закритими очима чи з-поміж дванадцятьох дівчат, однаково вбраних; знайти наречену (інколи вона при цьому перетворюється у якийсь предмет — шпильку в книжці, голку тощо, який можна побачити лише в дзеркалі); розсмішити її чи змусити заговорити; виконати її завдання чи привезти незвичайний подарунок.
На різних територіях України до нашого часу подібними завданнями супроводжується обряд весілля. Тому багато дослідників схильні до думки, що загадки (важкі завдання) запозичені чарівними казками із стародавніх обрядів.
Меншою мірою виявляється зв'язок чарівних казок із календарною обрядовістю, але трапляються елементи описів та жанрів, пов'язаних із річною природною циклічністю. Елементи ігор, вкраплені величання, дуже схожі на обрядові:
— Онде наша діва, Онде наша Іва, На метеному дворці. На тесаному стовпці,
А дівчина їм відповідає:
Кужілочка шумить, Веретенце дзвенить. Скиньмо по пір'їнці, Нехай летить з нами.
— Не полечу з вами: А ви полинули,
Як була я в лужку, Мене покинули!
Виломила ніжку, («Кривенька качечка»)
Виразними, подекуди відверто еротичними мотивами чарівні казки перегукуються з любовними колядками, веснянками, гаївками, купальськими піснями. Мотив змія-воротаря перегукується з гаївками «Ворота», «Воротар», у яких за проходження через браму вимагається викуп або виконання певних умов. Інколи у таких текстах фігурує образ змія:
Ой піду ж я в ліс по калину. — Ходи, батеньку, з мене змія здійми,
Калино, малино, ягода червоно! — Hex той тобі здійме, хто тебе пійме...
Ой я за квіточку, змія — — Ходи, миленький, з мене змія здійми,
за ручечку Миленький прийшов, з мене змія зняв...
Калино, малино, ягода червоно!
Мотивами природної циклічності пронизана казка «Дванадцять місяців». Зустрічаються й описи святкових дійств. Наприклад, у казці «Сніжниця» є картина купальського обряду: «Наплели дівчата вінки, наклали вогнище у березі і просять у діда і баби Сніжниці стрибать через вогонь... Дівчата вінок на неї наділи й повели. Давай у березі стрибать через огонь та співати. Розігналася Сніжниця за ними. І як забігла на огонь — так тільки її й бачили! Там вона й розтопилась». У цьому виявляється зв'язок жанру із давньою міфологією. У даному випадку — уявлення про перемогу літа і сонячного тепла над зимовим холодом і снігом, втіленням якого є дівчина, зроблена зі снігу.
Існує багато інших прикладів зв'язку казки із міфом, текст або короткий виклад сюжету якого інколи включено у казкову оповідь. Казка «Яйце-райце» розпочинається міфом про давні часи царювання жайворонка і миші та їхню ворожнечу через пшеничне зерно, що переросла у війну між птахами та звірами. А елемент казки «Красносвіт» про народження хлопця-Красносвіта із золотого яйця є відголоском праміфу про народження світу із яйця. О. Потебня вказував на зв'язок із міфами мотивів, у яких небо постає як
