Одинадцяте Правило Чарівника, або Сповідниця - Террі Гудкайнд

Ніккі не знала, наскільки виправданий — та й взагалі можливий — такий поглиблений підхід, але порахувала час і місце не самими підходящими для суперечок з цього приводу. Від такої спроби Річарда їх відділяв ще довгий шлях.

Перш за все, потрібно було знайти Річарда, а вже потім думати про все інше. І потім, саме відкриття шкатулки Річардом таїло в собі складності, які Ніккі поки не стала розкривати Зедду, не бажаючи тривожити його без необхідності. Та й потім, у них і без того було чимало нагальних проблем.

— А поки що, — вимовив Зедд, — нам потрібно звільнити Замок.

Ніккі була приголомшена.

— Але, якщо Замок ослаблений, ми повинні зробити як раз навпаки — захищати його. Тут безліч найцінніших речей, не можна допустити, щоб вони потрапили в погані руки. Ми не можемо ризикувати, допускаючи можливість попадання найпотужніших артефактів — тих, що ще діють — в руки Джегана і Сестер, не кажучи вже про бібліотеки.

— Тому нам і треба піти, — наполягав Зедд. — Якщо ми підемо, я зможу занурити Замок в стан, коли він взагалі нікого до себе не підпустить. Наскільки я знаю, до цього способу ще ніколи не вдавалися, але я не бачу іншого виходу.

Ніккі втупилася на кров, що стікала по стіні.

— Але, якщо Замок хворий, а магія перестає діяти, як ти можеш зробити таку річ і чекати, що вона спрацює?

— Старовинні книги, що пояснюють захисну структуру Замку, згадують про кровотечу на стінах. Попередження кров'ю так само жахливе, як і виглядає, сигналізуючи про те, наскільки серйозна проблема з Замком.

Наскільки я знаю, ніколи раніше такого не траплялося. Вперше знадобилося настільки серйозне попередження. Це одна з речей, які мені довелося дізнатися про це місце, коли я став Першим Чарівником.

Ті ж джерела містять опис невідкладних заходів у цьому випадку. Є можливість замкнути Вежу з підвищеним рівнем сили, яка ще не згасла.

Ніккі насилу міркувала.

— Підвищений рівень сили?

— Я був у сховищі — майже весь день пішов на те, щоб її знайти.

— Що саме?

Зедд вказав на металеву двері поруч, де стояла скринька Одена, поки до неї не дісталася Сікс.

— Кістяна шкатулка. Вона там. Приблизно того ж розміру, що й шкатулки Одена. Тільки кістяна. Навіть не знаю, якому чудовиську могла належати така кістка. Зовні вона вся поцяткована старовинними символами.

У ній міститься заклинання, яке, як сказано, прив'язане до природи Замку. Це заклинання сконструйовано тими ж чарівниками, які звели складну захист Вежі.

Його можна порівняти з шматочком тіста, відкладеним убік, щоб мати зразок, по якому й далі будеш пекти такий же хліб. Це заклинання містить елементи власної магії Башти. Досить вражаюче, якщо подумати.

— І як довго це сконструйоване заклинання протримається після запуску, перш ніж зараження, залишене шимами, добереться і до нього?

Зедд скорчив гримасу, хитаючи головою.

— Не маю ані найменшого уявлення. Судячи з того, що я читав, і по випробуваннях, які я провів, думаю, це стан протримається досить довго, але напевно знати не можу. Так що, нам залишається тільки спробувати.

— А що якщо воно теж заражене шимами? — Запитав Фрідріх. — Врешті решт, якщо заражений Замок, а це заклинання — частина джерела сили Замку, хто сказав, що зараження не торкнулося і його?

Фрідріх, більшу частину життя проживши з дружиною-чарівницею, знав дещо про магію, хоча сам і не володів даром.

— Я спробував запустити контрольні мережі на деяких з пошкоджених ділянок Замку, типу сигналів тривоги. Зараження не дозволило мені цього зробити. Перевірка ж заклинання в кістяній скриньці пройшла без збоїв. Так що, по-моєму, воно ще живе.

— А чому б нам не залишитися тут, перевівши Замок в захисний стан? — Запитала Кара.

— Занадто небезпечно, — відповів їй Зедд. — Ця процедура ніколи раніше не проводилася. Я не знаю точно її природи і принципу дії, але сказано, що цей стан не дасть увійти нікому.

Можу лише припустити, що при необхідності Замок безжально розправиться з будь-яким життям. Схоже, це форма заклинання світла.

По тому малому, що мені відомо про умови всередині Замку в такому стані, вкрай небезпечно кому-небудь залишатися в цьому місці. І потім, як ми можемо бути впевнені, що в Башті прямо зараз немає чужинців?

Кара випросталась.

— Зараз?

— Так. Якщо захист Замку слабшає, і тривога не спрацьовує, як ми можемо бути впевнені, що в Башті не бродить хто-небудь ще, крім нас? Як ми всі знаємо, десь поблизу нишпорить Сікс. Чейз сказав, що не виявив ніяких слідів її відходу. Могли пробратися і сестри Тьми. Ми тепер ніяк не можемо знати цього напевно.

Ще більш тривожно, що ворог міг потрапити сюди за допомогою сильфіди. Тільки Річард може занурити її в сон; ми — ні. Сильфіда по природі своїй не може відмовити в своїх послугах нікому, хто просить її про це, володіючи необхідною магієюю.

Джеган цілком міг відправити сестер через Сильфіду. Нас тут не так багато, щоб постійно охороняти Сильфіду, чи, принаймні, недостатньо володіють магією, щоб протистояти нападу сестер Тьми.

Оскільки у нас немає можливості ні занурити Сильфіду в сон, ні розраховувати на щити і тривогу, Замок стає вразливим для будь-яких вторгнень. Ймовірно, таке заклинання за своєю природою покликане просто знищити все живе, що знаходяться в Замку.

Оскільки це крайній захід, ми повинні врахувати, що його застосування може бути настільки ж фатальним для нас, як і для будь-якого непрошеного гостя. Так що нам слід піти гетьі потім ввести Замок в стан захисту.

— А як ми повернемося? — Поцікавилася Кара.

— Мені потрібно буде звернути цю штуку. Мені відома послідовність, з допомогою якої заклинання знімається. Правда, думаю, що знову його активувати не вдасться, так що, ми не знімемо його до тих пір, поки з якої-небудь