Відродження - Стівен Кінг
Я хотів обійти його стіл, щоб подивитись, але він підняв руку, щоб мене зупинити.
— Спочатку я мушу спитати, чи підеш ти, Джеймі, зі мною на чоловіче побачення. Побачити людину, яка нарешті, після кількох років фальстартів, реалізувала своє призначення.
— Авжеж. Мабуть. Якщо це, звісно, не концерт Джастіна Бібера. Я для Біба вже застарий.
— О, це набагато краще, ніж Біб. Подивись. Тільки гляди, щоб тобі очей не випекло.
Я обійшов кут стола і втретє здибав свого «п’ятого персонажа». Перше, що я помітив, — витрішкуватий погляд гіпнотизера. Його руки були розставлені з обох боків від обличчя, і на обох підмізинних пальцях виднілися товсті золоті смужки.
То був постер на веб-сайті під заголовком «ПАСТОР Ч. ДЕННІ ДЖЕЙКОБЗ: ТУР ЗЦІЛЕННЯ Й ВІДРОДЖЕННЯ-2008».
ТРАДИЦІЙНЕ НАМЕТОВЕ СЛУЖІННЯ!
13—15 ЧЕРВНЯ
ЯРМАРОК ОКРУГУ НОРРІС
20 миль на схід від Денвера
ЗА УЧАСТЮ КОЛИШНЬОГО «СПІВАКА СОУЛУ» ЕЛА СТЕМПЕРА
* * * * *
А ТАКОЖ «ВІЛЬШАНКИ ҐОСПЕЛУ» ТА ДЕВІНА РОБІНСОН
* * * * *
***ТА***
* * * * *
ЄВАНГЕЛІСТ Ч. ДЕННІ ДЖЕЙКОБЗ
* * * * *
ЯК У ПЕРЕДАЧІ «ГОДИНА ЦІЛЮЩОЇ СИЛИ ЄВАНГЕЛІЯ З ДЕННІ ДЖЕЙКОБЗОМ»
* * * * *
ОНОВІТЬ ДУШУ
ОСВІЖІТЬ ВІРУ ЧЕРЕЗ ЗЦІЛЕННЯ
ВІДЧУЙТЕ ТРЕПЕТ ВІД ІСТОРІЇ СВЯТИХ ОБРУЧОК
ТАК РОЗПОВІДАТИ ВМІЄ ЛИШЕ ПАСТОР ДЕННІ!
* * * * *
«Приведи сюди вбогих, і калік, і сліпих, і кривих; та й силуй прийти, щоб наповнився дім мій» (Луки 14:21 і 23)
* * * * *
СТАНЬТЕ СВІДКОМ СИЛИ ГОСПОДА,
І ВОНА ЗМІНИТЬ ВАШЕ ЖИТТЯ!
* * * * *
П’ЯТНИЦЯ 13-те: 19:00
СУБОТА 14-те: 14:00 та 19:00
НЕДІЛЯ 15-те: 14:00 та 19:00
* * * * *
ГОСПОДЬ ГОВОРИТЬ ТИХИМ ЛАГІДНИМ ГОЛОСОМ (1 ЦАРІВ 19:12)
ГОСПОДЬ ЗЦІЛЮЄ, МОВ БЛИСКАВКА (МАТВІЯ 24:27)
* * * * *
ПРИХОДЬТЕ КОЖЕН!
ПРИХОДЬТЕ ВСІ!
ОНОВІТЕСЯ!
Унизу було фото хлопця, який викидає милиці, а паства стоїть і дивиться на це з радісним трепетом. Підпис під фотографією проголошував: «Роберт Райверд, зцілений від М’ЯЗОВОЇ ДИСТРОФІЇ 30.05.07, Сент-Луїс, штат Міссурі».
Я був приголомшений. Думаю, щось таке відчуває людина, коли побачить давнього друга, котрого оголосили мертвим чи заарештували за скоєння тяжкого злочину. Та все ж якась частка мого єства (ота змінена, зцілена частка) не відчула подиву. Та моя частка з того самого дня цього чекала.
Г’ю розсміявся.
— Блін, у тебе така пика, наче тобі пташка в рот влетіла і ти її проковтнув, — сказав він. А тоді висловив уголос єдину чітку думку, яка крутилася на ту мить у моїй голові: — Схоже, Преп узявся за старі фокуси.
— Так. — Я тицьнув пальцем у посилання на Євангеліє від Матвія. — Але цей рядок не про зцілення.
Г’ю підійняв брови.
— Не знав, що ти спец у Біблії.
— Ти багато чого не знаєш. Бо ми про нього ніколи не говорили. Але я Чарлі Джейкобза знав ще задовго до Талси. Коли я був малим, він служив священиком у нашій церкві. То була його перша пасторська робота. Здогадуюся, що й остання. Дотепер.
Усмішка зникла.
— Та не жени! Скільки йому тоді було, вісімнадцять?
— Думаю, десь двадцять один. А мені — шість чи сім.
— Він і тоді зцілював людей?
— Зовсім ні. — Звісно, окрім мого брата Кона. — У ті часи він був переконаним методистом — ну, на причасті замість вина давав пити виноградний сік «Велч» і все таке. Усі його любили. — Принаймні до Кошмарної проповіді. — Він звільнився після того, як в автомобільній аварії загинули його дружина й син.
— Преп був одружений? У нього був малий?
— Так.
Г’ю замислився.
— То він реально має право носити принаймні одну з тих обручок. Якщо то обручки. В чому я сумніваюся. Поглянь на це.
Він перейшов до смуги в горішній частині сторінки, навів курсор на пункт «СВІДЧЕННЯ ЧУДЕС» і клацнув мишкою. На екрані з’явився ряд відеороликів з YouTube. Була їх щонайменше дюжина.
— Г’ю, якщо ти хочеш піти подивитися на Чарлі Джейкобза, я радо впаду тобі на хвіст, але в мене правда сьогодні нема часу, щоб його обговорювати.
Він придивився до мене уважніше.
— Ні, ти схожий не на людину, яка проковтнула пташку. Ти схожий на людину, якій добряче врізали під дих. Глянь оцей один ролик, і я тебе відпущу.
На середині сторінки було обличчя хлопчика з постера. Коли Г’ю клацнув його, я побачив, що ролик — короткий, трохи довший за хвилину, — набрав понад сто тисяч переглядів. Не зовсім вірусне відео, але майже.
Коли картинка почала рухатися, хтось тицьнув в обличчя Роберту Райверду мікрофон з написом «KSDK». Невидима жінка сказала:
— Боббі, розкажи нам, як відбувалося це так зване зцілення.
— Ну, мем, — заговорив Боббі, — коли він узяв мене за голову, я відчув з боків святі обручки, отут. — Він показав на свої скроні. — Я почув, наче щось клацнуло, наче гілочка переломилася. Може, я знепритомнів на секунду-дві. А тоді це… я не знаю… тепло… пішло вгору по моїх ногах… і… — Хлопчик захлюпав носом. — І я зміг встати на них! Я пішов! Я зцілився! Хай Бог благословить пастора Денні!
Г’ю відкинувся на спинку крісла.
— Я не всі свідчення подивився, але ті, які бачив, в принципі майже однакові. Це тобі нічого не нагадує?
— Можливо, — обережно сказав я. — А тобі?
Ми ніколи не говорили про послугу, яку Преп зробив Г’ю — достатньо велику, щоб шеф ранчо «Вовча паща» узяв на роботу героїнового наркомана, який щойно зав’язав, на підставі одного телефонного дзвінка.
— У тебе нема часу. Що ти робиш в обід?
— Замовлю піццу. Коли піде кантрі-ціпа, буде хлопець з Лонґмонта… написано, що він «баритон, інтерпретатор популярних пісень»…
Якусь хвильку Г’ю сидів з байдужим виглядом, та потім ляснув себе долонею по лобі.
— Господи, це Джордж Деймон?
— Ага, так його звати.
— Ісусе. Я думав, той засранець уже вмер. Стільки років минуло. Це ще до тебе було. Перший запис, який він у нас зробив, називався «Деймон виконує Ґершвіна». Компакт-дисків тоді ще було катма, хоча про вісім доріжок уже, може, й знали. Кожна пісня, я серйозно, кожна блядська
