💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Містика/Жахи💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
23 березня 2025 18:41
Книга дуже цікаво велике враження читати її то я дуже задоволена
Пес на ім'я Мані - Бодо Шефер
Марія
19 січня 2025 14:02
Класна книга зарубіжної літератури
Чоловіки під охороною - Мерль Робер
Оксана
15 січня 2025 11:15
Не очікувала!.. книга чудова
Червона Офелія - Лариса Підгірна
21 грудня 2024 21:41
Приємно, що автор згадав про народ, в якого, як і в нас була складна історія і який досі бореться за рідну мову. Велике дякую всім окситанцям, що
Варвар у саду - Збігнєв Херберт
Гість Тетяна
9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна
Сайт україномовних книжок » 💙💛 Фентезі » Кохана майстра смерті - Олеся Лис

Кохана майстра смерті - Олеся Лис

Читаємо онлайн Кохана майстра смерті - Олеся Лис

Напевно, цю жінку попросив приглянути за мною Кіан.

Ось значить як ?! Приставив до мене няньку, щоб не відповідати на питання! Ну, нічого, все одно знайду спосіб його допитати. І я, і Айне володіємо воістину неймовірною впертістю. Тепер його вдвічі більше! Тримайся, безсовісний некроманте!

Злегка піднімаюсь на ліжку, пересилюючи біль і старанно намагаючись не шуміти, щоб не розбудити жіночку. Поки мені не хочеться з ким-небудь розмовляти.

З цікавістю оглядаю свою кімнату. Минулого разу не вдалося в подробицях все побачити. Мій тимчасовий притулок досить затишний, а в порівнянні з в'язницею і зовсім палац короля. Я лежу на досить-таки м'якому і широкому ліжку, вкрита красивою різнобарвною ковдрою. Праворуч від голови тумбочка, трохи далі табуретка, на якій нещодавно сидів мій рятівник. Біля стіни під вікном, крім крісла з літньою сплячою красунею, добротний дерев'яний стіл, а в ногах ліжка скриня. Я в дитинстві бачила схожу у бабусі. На підлозі пухнастий килим. Ось і всі меблі. Нічого зайвого.

Відкидаю ковдру і з подивом дивлюся на свої ноги. Вони від самих пальців і майже до середини стегон обмотані смужками тканини, просоченої якимось смердючим зіллям. Ворушити ногами все ще боляче, але набагато менше. Відчуття печіння майже не помітне. Тільки ось як мені тепер встати? Організм досить-таки настирливо нагадує про свої потреби. Може розбудити свою е-е-е ... няню.

Поки я обмірковую насущні питанні, двері, тихо поскрипуючи, відчиняються, і в кімнату безшумно входить Кіан. Але, побачивши, що я збираюся встати, тут же кидається до мене і силою укладає на подушки.

- Ти що твориш? - ледь чутно шипить він мені.

- Це ти що? - так само тихо шиплю у відповідь, злегка скривившись від болю.

Чоловік, відразу правильно розуміє мою гримасу і тут же забирає свої руки, якими стискав мої плечі в спробі укласти в ліжко.

- Чому ти встала? Тобі поки не можна? – хмуриться він.

- Мені потрібно було у справах, – ніяковію я.

- Яким таких справах? - не розуміє Кіан і, відсторонившись від мене, нарешті, зауважує мирно дрімаючу доглядальницю.

- У туалет мені потрібно! - пояснюю, густо почервонівши, і знову роблю спробу піднятися.

- Я кому сказав лежати? - гарчить він і, розвернувшись, прямує до рукодільниці. - Леді Гертруда! - гиркає він їй майже на вухо.

Жінка скидається, різко всхропує і упускає своє в'язання на підлогу.

- Кіан, хлопчик мій, чого ти кричиш? Дівчинку розбудиш! - журить вона його і нахиляється, щоб підняти своє рукоділля.

- Так що ви говорите ?! - бентежиться чоловік, похитуючи головою.

А леді Гертруда, нарешті, зустрічається поглядом зі мною. Яка давно не спить, та ще й напіввстала.

- Боже мій! - сплескує вона руками, і кидається до мене. - Мила моя, куди ж ти? - голосить Гертруда і теж, як недавно і її хлопчик, укладає на подушки.

Я в безсиллі закочував очі.

- Леді Гертруда, я в туалет хочу, - наплювавши на сором, шепочу я у відповідь.

- Добре-добре, мила. Зараз я тобі допоможу, - гладить мене по волоссю жінка, а потім, розвертається, і, впершись руками в боки, наказує. - Майстер Кіан, покиньте, будь ласка, приміщення. Леді необхідно привести себе до ладу!

Кіан тут же беззаперечно підкоряється, на прощання, мазнувши по мені поглядом.

А я про себе в захопленні присвистую: Ну і Гертруда!

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
Відгуки про книгу Кохана майстра смерті - Олеся Лис (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: