Відомство мертвих душ. Тіло без душі - Яна Паувел

Деякий час було неймовірно тихо. Настільки, що було чути шипіння води в чайнику. Першим мовчанку знову ж таки порушив Шейн.

- Нічого не хочеш запитати? – так і не повернувшись до неї обличчям проговорив він.

І прозвучало це скоріше як твердження, ніж як запитання. А тому і відповідати Андрея не поспішала.

Минула хвилина і маг безсило опустив голову. Його напружені до цього плечі розслабились, і він наче з чимось змирився.

- Ти ще нічого не їла… - подивившись нарешті на неї, промовив чоловік. – Давно прокинулась?

- Перед самісіньким приходом сіди… - невпевнено відповіла Андрея.

Вона все ще ніяково почувалася після недавньої сцени. Однак… Однак, це була чудова причина. Наче боги несподівано вирішили змилуватися над нею.

- Думаю, зараз уже недоречно тут залишатися, - тихо промовила вона.

- Ні… - заперечно мотнув головою Шейн.

- Скоро початок навчального року, - не слухаючи його, продовжила Андрея. – І мені в будь-якому випадку краще повернутися в гуртожиток. А перед цим ще потрібно підготувати документи і…

- Перестань! – несподівано скрикнув Шейн, і Андрея побіліла зі страху. – Як ти можеш думати про навчання? Ти ж нічогісінько не пам’ятаєш. Як збираєшся вчитися? Чи ти думаєш, що там тебе з твоїми нульовими знаннями приймуть?

Андрея очікувала таких аргументів, і уже знала як на них відповісти.  

- Ось чому я не можу втратити цей шанс, - рішучо промовила вона. – Скласти вступні іспити з моїми теперішніми знаннями буде практично неможливо.

Підійшовши до неї, Шейн схопив її за руки і заперечно мотнув головою.

- Навіть якщо так. До початку навчального року ще є час. Чому ти повинна переїжджати зараз?

Андрея нічого не відповіла, але натомість дуже виразно подивилася Шейну в очі.

- Не думаю, що повинна пояснювати, як мене зараз сприймають. Твоя тітка більш ніж конкретно висловилася.

- Це не…

- Це не має значення для тебе, - дещо грубо промовила вона, вивільнивши долоні з рук Шейна, - а ось для мене роль утриманки виявилася вкрай неприємною. Достатньо уже того, що я сирота.

На мить їй здалося, що Шейн зараз щось скаже, якось заперечить, але він мовчав. І поряд з прикрістю вона відчула спокій. Андреї стане набагато легше жити, щойно вона покине поле зору Шейна.