Одинадцяте Правило Чарівника, або Сповідниця - Террі Гудкайнд

— Прости вже, що заподіяв тобі неспокій. Можливо, ти повинен був навчити мене трохи краще з самого початку, тоді це не було б настільки довгим.

Зедд знизав плечима.

— Мабуть, я був гарним вчителем — ти все зрозумів правильно.

— Річард, — вимовив Натан, виходячи вперед. — Ти розумієш, що ти тільки що зробив?!

Річард озирнувся навколо.

— Ну, сподіваюся, що так.

— Ти тільки що виконав пророцтво!

Річард скептично глянув на пророка.

— Яке пророцтво?

— Пророцтво про Велику Порожнечу!

Річард скорчив гримасу.

— Але я тільки що врятував нас від Великої Порожнечі, якою, як ти застерігав нас, загрожувало пророцтво.

Натан схвильовано змахнув руками.

— Та ні ж, ні, хіба ти не розумієш? Ти тільки що створив світ, де не існує магії. Саме тому пророцтва говорять, що інший світ — це порожнеча, тому що пророцтво не може зазирнути у світ без магії! Пророцтво фактично передбачило те, що ти зробиш. Коли ти розколов світи, це і було розвилкою в пророцтві. Велика порожнеча — це пророкування пророцтва щодо того іншого світу.

Річард зітхнув.

— Як скажеш, Натан.

— Я чогось не розумію, — сказав Зедд. — Звідки ти дізнався, що Меч Істини був ключем до відкриття скриньки Одена? Я маю на увазі, як ти дізнався, що «Книга Зниклих Тіней» не може бути справжнім ключем, тому що магія Одена передувала створенню магії сповідниць. Але Оден також передував і Мечу Істини. Як же він міг бути ключем?

— Меч захистив мою свідомість від заклинання Вогняного Ланцюга, тому що шкатулки Одена — це протидія цьому заклинанню, і Меч Істини — або, вірніше, магія, закладена в нього — є ключем до скриньок, тому це — частина Одена. Це було іскрою прозріння, яка змусила мене зрозуміти, що Меч — це ключ. Я торкався до меча, коли Сестри запустили заклинання, і це захистило мої спогади про Келен, до того ж меч переривав текучу дію заклинання для тих, хто торкався його.

Зедд скинув руки на стегна.

— Але меч був створений після Одена.

— Це було хитрістю.

— Хитрістю?!

— Набагато кращий спосіб захистити що-небудь, що володіє такою надзвичайною міццю, за допомогою хитрості, а не за допомогою складного, екстравагантного нагромадження магії, якою всі вважали «Книгу Зниклих Тіней». Врешті решт, якісно виконана хитрість теж є магією, — Річард посміхнувся. — Ти вчив мене цьому, пам'ятаєш? Це те, що тоді зробили чарівники минулого. Вся ця історія з «Книгою Зниклих Тіней» була хитрістю, щоб замаскувати справжній ключ: Меч Істини. Меч був наділений магією, щоб розкрити силу Одена; книга була хитрістю, вивертом, щоб збити всіх з дороги.

Істинний ключ — Меч Істини — володіє елементами магії, які довершують побудову та ініціацію магії Одена. Меч містить всі необхідні магічні елементи, які були вкладені в нього сотнями чарівників. Можливо, Меч і був створений пізніше, але магія, поміщена в нього, була магією, створеною тими ж самими чарівниками, які створили магію Одена. Він весь цей час був просто у всіх перед носом.

Саме з цієї причини Меч Істини завжди був на відповідальності Першого Чарівника. Меч — творіння більш ніж безцінне. Ти, Зедд, був гідним зберігачем меча. Ти підібрав правильну людину для нього, і назвав правильну людини справжнім Шукачем істини.

Причина, по якій було настільки важливо знайти правильну людину на роль Шукача, було те, що тільки така людина, яка ставиться з любов'ю до життя і співчуттям до інших людей, буде в стані зробити клинок білим. Тільки така людина, щоб торкнутись правильної шкатулки, могла зробити його білим.

Тільки справжній Шукач Істини може правильно використовувати Меч Істини і таким чином міць Одена. Це попередження і помістили в самий початок «Книги Життя», яке пояснює: «Меч Істини вимагає співчуття, щоб виконати своє призначення». Ненависть не зверне лезо в білий колір — тільки співчуття зробить це. Цей останній штрих — захист самого Одена. До того ж, тільки якщо Меч діє таким чином — він стає ключем до скриньок Одена.

Не можна користуватися ненавистю, щоб змусити магію Одена діяти. Ненависть не може бути складовою застосування. «Книга Життя» попереджає щодо подібної помилки. Як тільки вловлюєш цю концепцію, то все стає досить просто.

— Так, тепер я бачу, наскільки це просто, — пробурмотів сам до себе Зедд, запустивши палець в копицю неслухняного білого волосся, щоб пошкребти потилицю.

Натан клацнув пальцями, повертаючись до Зедду.

— Тепер я теж зрозумів і інше пророцтво.

Зедд глянув наверх.

— Яке з них?

Натан схилився ближче.

— Пам'ятаєш: «Коли-небудь хтось, народжений не з цього світу, повинен буде врятувати його». Тепер це має більше сенсу.

Зедд насупився.

— Не для мене.

Натан махнув рукою.

— Гаразд, ми розберемося з деталями пізніше.

Зедд звернув рішучий погляд на Річарда.

— Залишилося повним повно питань, багато чого ще належить зрозуміти. Як Перший Чарівник я повинен знати все, щоб я міг сказати, чи зрозумів всі окремі деталі правильно. Що, якщо ти зробив свого роду прорахунок в якомусь із аспектів? Ми повинні знати, якщо…

— У мене не було часу, — сказав Річард, перериваючи його. — Іноді є тільки мить, щоб щось зробити, і в таких обставинах неможливо передбачити або відреагувати на кожну випадковість. На піку необхідності використовувати кожну надану можливість не кожну обставину можна взяти до уваги, а ще менше запланувати або почати діяти по ній.

Іноді більш важливо вхопитися за шанс і зробити те, що можна, навіть знаючи, що швидше за все це не буде панацеєю від усього, від усіх проблем; аніж не зробити нічого. І лише потім можна перебрати всякі «а що якщо» і «випливало би». Я повинен був діяти. Я зробив краще, що було можливо, перш ніж стало надто пізно.

Зедд посміхнувся,