Марсіянин - Енді Вір

Відтак я вийшов на ПЧД. Зняв два свої сонячні стільники й підчепив їх до реєстраторів потужності. Я дозволив їм годину весело записувати, а потім заніс їх назад усередину щоб перевірити результати. Вони чудово впорались.

Уже вечоріє. Завтра вранці залишу тут один реєстратор потужності й рушу на південь.

Поки я працював, оксигенатор був увімкнений (чому ні?). Тому я маю повні баки О2 й готовий виїжджати.

Ефективність сонячних стільників сьогодні упала до 92,5%. А учора була 97%. Це показує, що борва рухається зі сходу на захід, тому що учора щільніша частина лежала на сході.

Отже освітленість на цій місцевості зменшується на 4,5% за Сол. Якщо я лишусь тут ще на 16 Солів, стане достатньо темно, щоб убити.

Добре, що я не збираюсь тут лишатись.

Усе сьогодні пройшло згідно плану. Ніяких перешкод. Не знаю, чи углиб шторму я їду, чи навпаки із нього. Важко сказати, слабше чи сильніше розсіяне світло сьогодні ніж було учора. Людському розуму важко визначити таку різницю.

Я лишив реєстратор потужності на поверхні, коли почав рух. Відтак, після 40 км подорожі на південь, я зробив швидку ПЧД щоб винести другий. Тепер я проїхав повні 80 км, розклав свої сонячні стільники і веду запис потужності.

Завтра я проїду в зворотному напрямі і позбираю реєстратори потужності. Це може бути небезпечним - я свідомо буду заглиблюватись у зону борви. Але ризик вартий мети.

До речі, я казав, що мене нудить від картоплі? Тому що, святий Боже, мене справді від картоплі нудить. Якщо я колись повернусь на Землю, я куплю маленьку гарну хатину у Західній Австралії. Тому що Західна Австралія на протилежному боці Землі від Айдаго.

Я згадав про це, бо вечеряв сьогодні харчовим пайком. Я зберіг 5 пайків для особливих випадків. Перший я з’їв 29 Солів тому, коли почав рух до Скіапареллі. Я зовсім забув про другий, коли досяг півдороги на 9-й Сол. Тому я насолоджуюсь своїм запізнілим півдорожним бенкетом.

Можливо ліпше справді з’їсти його сьогодні. Хто знає, скільки часу знадобиться мені, щоб об’їхати цю борву. І якщо я таки застрягну у борві й буду приречений на смерть, то обов’язково з’їм усі надписані пайки.

Ви колись помилково проминали свій з’їзд з шосе? Вам потрібно проїхати до наступного виїзду, щоб розвернутись, але ви ненавидите кожен цаль їзди, тому що ви віддаляєтесь від мети.

Саме так я почувався впродовж дня. Я повернувся туди, звідки вчора вранці почав. Тьху.

По дорозі я підібрав реєстратор потужності, якого лишив на півпуті. Щойно заніс всередину того, що лишав тут.

Обидва реєстратори працювали так, як я і надіявся. Я завантажив відео записи із кожного з них на лептоп та перемотав їх на полудень. Нарешті у мене були показники сонячної ефективності з трьох місць вздовж 80-тикілометрової лінії, усі для одного часу дня.

На полудень учора найпівнічніший реєстратор показав 12,3% втрати ефективності, середній показав 9,5% втрати, а ровер записав 6,4% втрати на найпівденнішій точці. Це вимальовую досить ясну картину: борва перебуває на північ від мене. І я вже з’ясував, що вона рухається на захід.

Значить, я можу оминути борву, проїхавши деяку відстань на південь, а потім знову рушити на схід.

Нарешті добрі новини! Саме на південний схід я і хотів. Я втрачу не багато часу.

Ет… Доведеться завтра їхати знову тим же клятим шляхом утретє.

Гадаю, я їду попереду борви.

Я їхав увесь день Марсіянським шосе 1, і тепер я знову на місці учорашнього табору. Завтра я нарешті поїду по-справжньому. Я закінчив кермування й отаборився проти полудня. Втрата ефективності тут складає 15,6%. Якщо порівняти з 17% втрати на учорашньому місці зупинки, маємо, що я можу випередити борву, якщо й далі їхатиму на південь.

Маю на це надію.

Мабуть борва маю форму виру. Зазвичай так і буває. Але може бути, що я їду просто у “кишеню”. Якщо так, то вже мрець, ясно? Тут я вже нічого не вдію.

Досить скоро я це з’ясую. Якщо борва обертається, я повинен бачити поліпшення ефективності з кожним днем заки досягну 100%. Щойно дійде до 100% - значить я опинився на південь від борви і можу починати рухатись знову на схід. Побачимо.

Якби не борва, я б їхав навпростець на південний схід до своєї мети. А так, рухаючись лише на південь, я став багато повільнішим. Я все ще проїжджаю 90 км на день, але наближаюсь до Скіапареллі лише на 37 км, тому що Піфагор - мудак. Я не знаю, коли ж я нарешті виберусь із борви і зможу знов прямим шляхом рушити до Скіапареллі. Але одне відомо точно: мій план прибути у Сол 495 провалився.

Сол 549. Ось коли вони прилетять за мною. Якщо я не встигну, я пробуду решту свого короткого життя тут. І мені ще треба буде переробити МЗЧ до того.

Дідько.

Повітряний день. Можна розслабитись та поміркувати.

Для розлаблення я прочитав 100 сторінок “Зла під сонцем” Агати Крісті із колекції електронних книжок Джогансен. Гадаю, убивця - Лінда Маршал.

А