Чужинець на чужій землі - Роберт Хайнлайн
— Я не роблю нічого такого! Я просто намагаюся вберегти його від неприємностей. Це для його ж добра.
Джубал гмикнув.
— Цим вони виправдовуються перед котом за мить до операції.
— О! — Джилл зупинилася; потім продовжила, полічивши до десяти, офіційно і холодно: — Це ваш будинок, докторе Гаршоу, і ми — ваші боржники. Якщо дозволите, я зараз же сходжу за Майклом. — Вона встала, щоб вийти.
— Зачекай, Джилл.
— Сер?
— Сядь — і, заради Бога, не намагайся бути такою ж норовливою, як я: у тебе немає моїх років практики. А зараз дозволь мені дещо тобі пояснити: ти не в боргу переді мною. І не можеш бути моєю боржницею. Це неможливо, тому що я ніколи не роблю того, чого не хочу. Як і будь-хто, але я завжди цього дотримуюся. Тож не вигадуй борг, якого не існує, — бо, навіть не помітивши цього, ти почнеш відчувати вдячність. А це — перший крок до цілковитої моральної деградації. Ґрокнула? Чи ні?
Джилл прикусила губу, а потім посміхнулася:
— Не впевнена, що знаю, що означає «ґрокати».
— Я теж. Але маю намір вчитися у Майка, поки можу. Проте я говорив абсолютно серйозно. «Вдячність» — це евфемізм образи. Я не зважаю на образи більшості людей, але мені неприємно чути таке від гарненьких юних дівчаток.
— Годі вам, Джубале. Я не ображаюся на вас, бо це безглуздо.
— Сподіваюся, що ні... Але точно ображатимешся, якщо не викинеш з голови помилкове враження, що ти переді мною в боргу. Японці мають п'ять різних способів говорити «дякую», і кожен із них літературно перекладається як образа різного ступеню. Якби ж англійська мала таку ж вроджену чесність! Натомість англійською можна точно визначити сентиментальність, яку нервова система нормальної людини сприйняти просто не здатна. Ось «вдячність», наприклад.
— Джубале, ви старий цинік. Я вдячна вам — і надалі теж буду вдячна.
— А ти — сентиментальна маленька дівчинка. І це перетворює нас на ідеальну пару... Гм... Тож злітаймо на вихідні у Атлантік-Сіті для недозволених розваг — тільки ми двоє.
— Годі вам, Джубале!
— Бачиш глибину твоєї вдячності тепер — коли я спробував зіграти на ній?
— О, я готова. Як скоро вилітаємо?
— Пф-ф! Нам потрібно було вилетіли сорок років тому, — тож помовч. І ще одне: я хочу зробити так, щоб з тобою було все добре; а хлопець дійсно повинен вивчити людські звичаї. Його потрібно навчити знімати взуття в мечеті; надягати капелюх у синагозі; прикривати свою наготу, коли цього вимагатимуть заборони, — інакше шамани нашого племені спалять його за відхилення від норм. Але, дитинко, заклинаю тебе міріадами оманливих втілень Арімана[21] — не промивай йому мізки у процесі. Спершу переконайся, що він ставиться до всього цього достатньо цинічно.
— Гм... Я не впевнена, що зможу це зробити. Джубале, Щось не схоже, щоб Майкові взагалі був притаманний цинізм.
— Невже? Так? Ну, то я докладу до цього руку. Чому він затримується? Хіба Майк вже не повинен був одягтися?
— Я перевірю.
— За хвилину, Джилл, я поясню тобі, чому не переймаюся тим, щоб звинуватити когось у викраденні Бена... Звіти, котрі я отримую, відколи найняв детективів, підтверджують, що це — тактично правильне рішення. Якщо Бена заарештували незаконно, то ми хоча б не повинні давати їм привід знищувати докази та позбавлятися Бена. Якщо він живий, то сам скористається шансом вижити. Але у першу ніч, коли ти приїхала, я зробив дещо інше. Знаєш Біблію?
— Ну, не дуже добре.
— Вона заслуговує на вивчення: в ній містяться дуже практичні поради для більшості надзвичайних ситуацій, ось наприклад: «Хто робить зло, ненавидить світло...» Це Євангеліє від Іоана чи ще від когось, те місце, де Ісус звертається до Никодима. Я очікував на спроби забрати у нас Майка у будь-який момент; адже не схоже, щоб ти потурбувалася ідеально замести сліди. А якщо вони спробують? Що ж, це віддалене місце, і у нас немає важкої артилерії. Але є одна зброя, що затримає їх: це світло. Рекламний прожектор, що приверне увагу. Тож я зробив кілька дзвінків і домовився про те, що будь-який шум тут стане публічним. Не просто трохи публічності, яку правління зможе приховати, ні — але великі плювки публічності, на весь світ одразу. Деталі не мають значення: де і як встановлені камери, які лінії прямої трансляції залучено. Я хочу сказати, що коли тут розіграється бій, то це покажуть одразу три мережі, а численні відстрочені для показу повідомлення будуть доставлені V.I.P. по всьому світу — зразу всім. І цього вистачить для того, щоб впіймати нашого Ясновельможного Генерального Секретаря на гарячому. — Гаршоу спохмурнів. — Я не можу утримувати цей захист безкінечно — у цьому слабкість мого плану. Якщо чесно, то, коли я його встановлював, переймався тим, як зробити це якнайшвидше, — тому що очікував, що щось точно має статися впродовж двадцяти чотирьох годин. А зараз я переймаюся протилежним. Тому гадаю, що нам потрібно швидко спровокувати якусь дію, поки я можу утримувати прожектор, скерований просто на нас.
— Яку дію, Джубале?
— Не знаю. Я думаю над цим впродовж останніх трьох днів, — так, що навіть не можу отримувати задоволення від, їжі. Проте коли ти розповіла ту неймовірну історію, що трапилася, коли вони намагалися схопити вас двох у квартирі Бена, мене осяяла нова ідея.
— Пробачте, що не розповіла раніше, Джубале. Проте я не думала, що мені хтось повірить, — і мушу сказати, що мені б стало краще, якби ви мені не повірили.
— Я не сказав, що повірив тобі.
— Що? Але ви...
— Я думаю, що ти казала правду. Сон — це теж своєрідний досвід, так само, як і гіпнотична ілюзія. Але те, що станеться у цій кімнаті впродовж наступних тридцяти хвилин, засвідчить Справедливий Свідок і камери, які... — він нахилився вперед та натиснув кнопку, — почали записувати прямо зараз. Не думаю, що Анну можна загіпнотизувати, коли вона виконує свої обов'язки, — і так мені здається, що камери теж. Ми повинні з'ясувати, з яким типом правди маємо
