💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Містика/Жахи💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
Гість Тетяна
9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна
Олена
31 жовтня 2024 19:00
Cучасне українське любовне фентезі - обожнюю 👍 дякую авторці
Неідеальна потраплянка - Ліра Куміра
Таміла
29 вересня 2024 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
Василь
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера
Сайт україномовних книжок » 💙💛 Фантастика » Серпень - Володимир Худенко

Серпень - Володимир Худенко

Читаємо онлайн Серпень - Володимир Худенко
панічні крики солдатів: «Жнець! Жнець! Справа за насипом… відкрити вогонь, відділенню – відкрити вогонь!..» Вони почали стріляти без ладу і неприцільно, волали дико щось на зразок: «Цілься в голову!.. Не мантуль… Бий прицільно в голову!..»

Коли ж одна з черг пройшла по землі коло дівчини, то ця дивна істота злетіла вгору і, стрімко пролетівши над насипом, зникла за тополиною посадкою позаду нас.

Наша частина стояла на вухах до світанку, але більше гостей не було.

Це перший раз, коли я їх бачила так близько, але взагалі я їх бачила багато. Луганськ кишить ними, ми евакуйовувались звідти в авральному темпі, а вони вже ширяли над нашими головами – між блоків багатоповерхівок у житлових масивах і над потягами, в які ми грузились. І потім вони ще довго летіли за нашим ешелоном, а військові стріляли по них та й просто так у небо.

Дивно, як вони можуть літати – це ж ніби суперечить законам фізики? Проте говорять же про якісь невідомі науці поля…

Ми знаємо, що ці люди мертві. Вони заражаються, а потім помирають. А потім воскресають, і порятунку від них тоді вже немає.

Вони дуже сильні й дуже швидкі, вони стрімко літають, чи то пак – левітують.

Те, чого вони бояться, – це сонячне світло, а те, чого понад усе жадають – це ваша кров.

Вони вп’ються у ваші судини своїми гострими іклами і вип’ють її, якщо ви не сховаєтесь.

У Луганську під час евакуації вони нападали на натовп, але мені пощастило – мене не зачепили. Їх дуже важко вбити, але вдень вони ховаються, вдень – більш-менш безпечно. Вдень більш-менш безпечно, але від заходу до світанку на дорогах, у містах, ба навіть у зовсім малих містечках і селах розпочинається криваве гульбище – мерці нападають на живих, аби пити їхню кров, і якщо вас вкусять, ви самі станете живим мерцем.

І так гине наша цивілізація.

Геть несподівано, неочікувано – не від ядерної зими чи продовольчої кризи, а від невідомої епідемії, що, як тепер кажуть, крилась у наших генах від самого початку літ.



З особистого блогу

лауреата Пуліцерівської премії 2013 року

письменниці Тетяни Осташ 8. /Врятуйте наші душі…/ (з форуму на сайті державної організації «Комітет національного порятунку»)

Alisa

(help!\)





Реєстрація: 01.02.2016



Повідомлень: 8



Люди, відгукніться – ті, кому вдалося залишити Полтаву. Як ви виходили з міста?

Нас 52 чоловіки в будівлі торгово-розважального центру «Київ» по вулиці Зеньківській (ми забарикадувались на п’ятому поверсі). Ми з великими труднощами здержуємось – кожну ніч ці істоти нападають на будівлю – б’ють вікна і намагаються пролізти. У будівлі ще є їжа, але, боюсь, ми не протримаємось довго, адже їх усе більше і більше – кожну ніч їх приходить усе більше.

Армія уже давно покинула місто – тут геть нікого не видно по окрузі.

Люди – з нас половина не місцевих, ми не знаємо область, не дуже добре знаємо навіть Полтавський район з найближчими околицями, тому, якщо хтось вибирався з міста нещодавно – скажіть, якою дорогою нам рухатись, де безпечніше?

Можливо, хтось ще залишився в місті – давайте об’єднаємось і будемо вибиратися разом.

Ми забирались на дах і оглядали околиці – ніяких ознак перебування людей ми не помітили, і так уже шість днів поспіль. Вчора ми ризикнули вибратись на дах після спадання сутінок в надії побачити якісь вогні, але марно.

Місто абсолютно мертве і темне – освітлення ніде не працює, а ще ми бачили, як декілька цих істот кружляють над будинками.

Люди – відгукніться, хто-небудь, відгукніться, ми не знаємо, скільки ми ще протримаємось…



п. с:

Інколи ми бачимо, як вдень над містом пролітають військові гелікоптери та літаки, але вони на нас не реагують.

fly999

(…)





Реєстрація: 11.01.2016



Повідомлень: 64



Люди – хто з Житомира або області?

Може, хтось був там недавно?

Яка ситуація в Житомирі, там ще є люди чи евакуйовані, там ще є армія? Ходять чутки – у місті багато бандформувань…

Мене звати Андрій Лисовець, у мене десь там лишилась сім’я – дружина Аліна Лисовець та батьки Олег Михайлович Лисовець та Антоніна Федорівна Лисовець. Може, хтось їх бачив, знає про них?

Зараз ми у Львові – тут відносно спокійно… діє комендантська година, їжі й медикаментів вистачає, армія патрулює вулиці та обороняє нас від кровопивців – їх майже немає в місті.



Ці урядові дегенерати не дають геть ніякої інформації про сусідні регіони…

Pt. Ryan

(How do you kill what's already dead?)





Реєстрація: 10.12.2015



Повідомлень: 247



Увага всім – армія покидає Харків!

Завтра зранку армійські частини ідуть з міста – вони більше не в силах стримувати наплив цих тварюк… Втрати серед особового складу вражаючі.

Раджу всім цивільним, що знаходяться в Харкові, будь-якою ціною приєднатись до військових і евакуюватися з ними.

Навряд чи ви зможете пробитись до літаків – аеропорт оточено, там потрійний кордон з «Беркуту» і спецури, але потяги – це ваш шанс вижити.

Ешелони будуть відходити цілий день – думаю, евакуація затягнеться до спадання сутінок. Потяги будуть відправлятись по східних лініях на Суми та Полтаву.

Сумський напрямок найбезпечніший – у Сумах ситуація ще сяк-так під контролем, Полтава ж давно залишена – там повно тварюк і невідомо, чи полагоджені лінії через місто та область.

Але в будь-якому разі в Харкові залишатись не можна. Пробивайтесь до потягів, пробивайтесь силою, відбирайте у військових зброю і вступайте в бій, лише не залишайтесь у місті.

Намагайтесь прорватись удень – увечері тут почнеться справжня м’ясорубка.

Ні в якому разі не залишайтесь у місті.

Rustam

(:-/)





Реєстрація: 02.02.2016



Повідомлень: 2

*Alisa – «Люди відгукніться…»



Alisa, ми вибрались із Полтави два тижні тому. Ми також не місцеві – нас вивозили з Луганська.

Раджу вам якнайшвидше покидати місто – не надійтесь на військових, вони вас не витягнуть.

Виходьте рано вранці і добудьте транспорт – вантажівки або на крайняк легковики. Заправте баки, візьміть їжу (на два-три рази; не завантажуйтесь під зав’язку) і вирушайте по магістральній дорозі на Лубни.

Дорога нібито не перекрита…

Нею все одно безпечніше, ніж грунтовими дорогами, а також на ній багато транспорту – візьмете, якщо зіпсуєте свій.

Не їдьте сільськими дорогами – вони у поганому стані, ви можете заблукати або нарватись на рекет або… Краще вам не залишатися в полях або якомусь пустому селі вночі.

Будь-якою ціною досягніть Чернігівщини до сутінок або хоча б Лубнів – два

Відгуки про книгу Серпень - Володимир Худенко (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: