Невинна для мажора - Ольга Суниця

-        Я вже думала, що ніколи тебе не торкнусь, - зізнаюсь задихаючись, коли він продовжує пестити мої груди.

Стас випрямляється і одним рухом втискає мене в стіну. Затуманений хтивістю погляд виражає легке роздратування.

-        Хіба ти не знала, де я знаходжусь? - цідить крізь зуби. - Нащо було мене мучити стільки часу?

-        Я думала, що вчиняю правильно.

-        Зараз правильно вчиню я, - хижо посміхається і підхоплює мене під сідниці, відриває від підлоги. - Треба тебе негайно провчити за неправильний вчинок. І не надійся, що ти кудись від мене дінешся.

Охаю і хапаюсь за його шию, коли Стас відриває мене від стіни і розвертається. Мить і я вже лежу на  краю диванчика. Він швидко і вміло стягує з мене джинси разом з білизною, а потім випрямляється і задоволено роздивляється. Ніяковію, що перед ним у такому вигляді і кулюсь від прохолоди. Бажаю його палких дотиків і тепла, та терпляче чекаю, поки він позбувається свого одягу.

Нарешті він знімає плавки і я дивлюсь на збуджений член. Важко ковтаю, коли Стас нависає наді мною, розсовує мої ноги. Він накриває мене своїм гарячим тілом і я миттєво зігріваюсь.

-        Готова до покарання? - запитує збудженим захриплим голосом.

-        Тільки цього і чекаю, - видихаю йому в губи.

Ми не відводимо одне від одного погляди в той час, коли відчуваю між ногами тверду головку члена. В цю мить виникає бажання зізнатись йому. Я хочу, щоб він це знав і ніколи не сумнівався в мені.

-        Стасе, я кохаю тебе.

На останньому слові він різко входить в мене. Задихаюсь від несподіванки і здригаюсь усім тілом. Відчуваю себе заповненою ним до відказу, а внизу живота бушує ціла буря відчуттів. Прикриваю очі від насолоди, хочу, щоб він продовжував, але Стас завмирає.

-        Подивись на мене, - тихо промовляє.

Розплющую очі і зустрічаюсь із схвильованим поглядом.

-        Повтори це ще раз, - вимагає.

Спочатку хмурюсь, потім розумію про що він.

-        Кохаю тебе, - і все повітря покидає легені від нового поштовху.

Він входить ще глибше і знову завмирає, на обличчі грає задоволена посмішка. Вражена, дивлюсь на нього широко розкритими очима. Хочеться продовження, але Стас не рухається, лише уважно дивиться на мене. Це якась гра? Якщо так, то дуже незвична.

-        Повтори, - благає, помічаю, що для нього не рухатись в мені теж мука.

Широко посміхаюсь і проводжу долонею по його грудях, котрі розширяються від важкого дихання.

-        Кохаю, - не встигаю промовити, як Стас знову глибоко входить в мене. - Кохаю.

Повторюю раз за разом, щоразу тихіше, а Стас вже не зупиняється, трахає мене яро і несамовито.

Я знову прикриваю очі, відкидаю голову назад і віддаюсь йому повністю.

-       Настю, кохаю тебе теж, - раптом чую тихий стогін біля вуха.