💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Містика/Жахи💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
Гість Тетяна
9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна
Олена
31 жовтня 2024 19:00
Cучасне українське любовне фентезі - обожнюю 👍 дякую авторці
Неідеальна потраплянка - Ліра Куміра
Таміла
29 вересня 2024 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
Василь
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера
Сайт україномовних книжок » 💙💛 Еротика » Моє зведене прокляття - Анастасія Соловйова

Моє зведене прокляття - Анастасія Соловйова

Читаємо онлайн Моє зведене прокляття - Анастасія Соловйова

А в самого руки сверблять — так хочеться вдарити кулаком по стіні або дереву, та тільки поруч нічого немає. Лише безкраї поля.

— Навіщо мені тебе дражнити? Я озвучую факти. Твої вміння доволі посередні, бо я легко кінчила з іншим хлопцем. Ти не унікальний, Алексе. Змирись з цим. І живи далі.

Вона складає руки на грудях і мстиво усміхається. Волосся розтріпане, очі палають гнівом, пухкі губи трохи тремтять. Красива, дика, неприручена.

Відвертаюсь. Очі заплющую. Тру пальцями перенісся. Нічого не виходить.

— Не унікальний, значить? – крізь зуби уточнюю я.

— Звичайно! — пирхає вона. — Та ти взагалі знаєш, як дівчину задовольнити? І я не про коліна говорю. А ось Макар знає, — каже вона. Адже розуміє, що наривається. Але продовжує мене добивати кожним словом.

— Та що ти таке говориш? — хмикаю я.

А потім смикаю її за руку, обхоплюю потилицю долонею і міцно цілую в губи.

Чорт! Як же мені цього не вистачало.
 

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
Відгуки про книгу Моє зведене прокляття - Анастасія Соловйова (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: