💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Містика/Жахи💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
Гість Тетяна
9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна
Олена
31 жовтня 2024 19:00
Cучасне українське любовне фентезі - обожнюю 👍 дякую авторці
Неідеальна потраплянка - Ліра Куміра
Таміла
29 вересня 2024 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
Василь
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера

Дамір - Iрина Давидова

Читаємо онлайн Дамір - Iрина Давидова

— Руслано, йди сюди, — почула я з перших дверей і здригнулася від несподіванки.

— Господи, звідки він дізнався? — я огледілася, шукаючи камери, але, не побачивши жодної, пішла в кухню, на запах кави.

— Як ти? Зігрілася? — дбайливо поцікавився Кирило й поставив чашку з чаєм на стіл.

— Так, спасибі, — кивнула я, й відпивши чай, скривилася. Він був несолодкий.

— Я тільки лимон додав. Яке варення ти любиш?

— Полуничне, — невпевнено відповіла я, трохи соромлячись його пильного погляду.

— Зараз подивлюся, що у мене тут є, — він поліз у вбудовану в стіну шафу і почав вишукувати потрібну солодкість, — так, значить, є з айви, малинове, абрикосове, варення з шовковиці. А ось полуничного варення, на жаль, немає.

— Нічого страшного…

— А мед? Любиш мед?

— Так можна.

Він одразу ж дістав гарну круглу баночку з прозорим рідким медом, і відкривши її, поставив біля моєї чашки.

— Їж, тобі зараз необхідні вітаміни.

Я мовчки кивнула, і додавши чайну ложку меду в чай, розмішала його і зробила блаженний ковток. Кирило в цей час, поставив на стіл чашку з кавою, і пройшов до холодильника, даючи мені можливість розглянути його на повний зріст.

Волосся на потилиці було злегка вологе, напевно, поки я ніжилася в джакузі, він встиг прийняти душ. Зараз на ньому були вже сухі речі — сірий светр грубої в'язки, що відкриває його шию і груди, на якій виднілося коротке темне волосся. Взагалі я не любила такі груди, але у Кирила волосся було небагато і воно не сильно впадало в очі. Навпаки, надавало йому мужності. Шия, о ні, його шия – широка й сексуальна, у мене навіть кінчики пальців почали поколювати, так захотілося її торкнутися.

Але щоб відволіктися від цих думок, я продовжила вивчати його далі. Він одягнув спортивні штани майже чорного кольору, які так вдало підкреслювали його... гаразд, він босоніж, про дупу взагалі не йдеться.

— Навіщо Вам все це? — несподівано запитала я, коли чоловік нарешті сів навпроти і простягнув мені готовий бутерброд з маслом і сиром.

— Навіщо ти сиділа під дощем?

— Ключі забула вдома.

— А подруга?

— Подруга з Даміром на побаченні. Було б нечесно дзвонити їй, — відчайдушно хмикнула я, й відкусила бутерброд.

Кирило нічого не відповів, лише приготував для мене ще один бутерброд, а сам почав пити каву. В якийсь момент я відчула себе незручно, й піднявши очі, побачила пильний погляд чоловіка на собі, а точніше, в області грудей. Подивившись вниз, я зрозуміла, що поли халата розійшлися, відкривши картину двох високих пагорбків грудей, що змусило мене почервоніти й швидко загорнути краї халата. Хоч я і не була повною, але свого тіла трохи соромилася, до того ж оголеною мене не бачив ніхто, крім колишнього хлопця.

Зіскочивши зі стільця, я чомусь злякалася й відійшла в бік, спиною втиснувшись у стіну. Кирило, продовжуючи пильно на мене дивитися, повільно, немов хижак, підібрався до мене, й правою рукою ніжно торкнувся щоки. Який же він теплий!

— Нічого не соромся, ти дуже красива, — хрипко прошепотів він, і, схилившись, миттєво припав до моїх губ, залучаючи їх у пристрасний поцілунок.

Але, немов інстинктивно, я почала руками відштовхувати його від себе, прекрасно усвідомлюючи, що сили нерівні, та й бажання обопільне, я здалася й, поклавши руки йому на плечі, притягнула до себе ближче. Кирило однією рукою перехопив мене за потилицю, а другою, почав розв'язувати пояс халата, оголюючи моє тіло й торкаючись його так, як йому хотілося.

Коли пояс впав на підлогу, а поли розійшлися, чоловік трохи відсторонився від мене й жадібним поглядом почав оглядати тіло. Мої груди високо здіймалися від важкого дихання, очі заволокло пеленою несподіваної пристрасті, і я знову зніяковівши, стиснула ноги, намагаючись приховати найбільш інтимне місце. Але Кирило не дозволив мені закритися, швидко підійшов, рвонув з плечей халат, притиснув оголеними грудьми до злегка колючого светра і, неболяче потягнувши за волосся, змусив дивитися в очі.

— Я тобі зараз покажу, наскільки ти бажана! — прошипів він і жадібно впився в мої губи, захоплюючи їх, поглинаючи, немов це була остання крапля води на землі.

Перехопивши мене на руки, він вийшов із кухні, а вже через кілька секунд ми опинилися в спальні, і я – притиснута його міцним тілом до величезного м'якого ліжка. Я й він, і наші тіла. І стогони, гучні, пристрасні стогони, що дарують слуху небувалу насолоду. Його руки на моїх грудях, його губи на моїх губах, мої ноги навколо його талії і його член в моїх глибинах. Ми, — клітинка до клітини, ми, поглинуті один одним, і я – та, що забула про все на світі.

***

На вулиці почав накрапати дощ, а тому, схопивши парасольку, сумочку й ключі, я поспішила вийти з квартири, оскільки внизу на мене вже мав чекати Дамір. І я не помилилася: опинившись на вулиці, я зупинилася під навісом, і поглядом завмерла на височенному міцному чоловікові, одягненому в чорний костюм і дороге осіннє пальто. Він стояв біля машини, абсолютно не переймаючись тим, що дощ намочив акуратно зачесане назад волосся. Його погляд був повністю прикутий до мене, і я боялася зробити хоч крок, щоб не дай Боже не оступитися і не впасти, зганьбившись перед ним.

Відгуки про книгу Дамір - Iрина Давидова (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail:
Схожі книги в українській онлайн бібліотеці readbooks.com.ua: