Дамір - Iрина Давидова

Варто було мені зайти в кабінет, як на мене дивились дві пари очей, один погляд яких я бачила вперше, і чомусь він страшенно мені не сподобався. Сірі, холодні й злі очі, дивилися на мене з зайвою цікавістю і, як мені здалося, з жадібністю, від чого моє тіло мимоволі зіщулилося.

— Доброго ранку, — привіталася я, намагаючись не дивитися на незнайомця, який так відверто витріщався на моє тіло, одягнене у відверту сукню.

— Доброго. Ліє Олександрівно, я Вас надовго не затримаю.

— Але я був би не проти, — несподівано промовив чоловік з холодними очима, і я одразу кинула на нього погляд.

— Вибачте?

— Мене звуть Артем Шираєв, я заступник Сергія Костянтиновича, — єхидно посміхаючись, вимовив чоловік і, взявши мою руку, підніс її до своїх уст.

Мені відразу захотілося вирвати її, але я стрималася, намагаючись не видати свою гидливість до нього.

— Лія Олександрівна, новий дизайнер, — відповіла я, і непомітно для начальства, витерла об плаття тильну сторону руки, там, де торкалися губи нового знайомого.

— Мені дуже приємно. Я сподіваюся, що ми з тобою спрацюємося, і справи концерну підуть ще краще.

— Знаєте, Артеме, мене мама вчила ввічливості, а оскільки ми на роботі, давайте не будемо переходити на «ти».

— Так, звичайно, вибачте, — одразу поспішив виправитися він, що до слова не зовсім мене не заспокоїло.

— Ну що ж, познайомилися і добре. Тепер, Ліє Олександрівно, якщо Вам щось терміново знадобиться, звертайтеся до Артема.

— А чому не до Вас, як раніше?

— Я їду у відрядження, тому не зможу Вам допомогти найближчим часом.

— Я зрозуміла. Гаразд, я можу йти?

— У Вас добре просувається робота з Байєром? — питанням на питання відповів Зємін, і голос пролунав так, немов Дамір і зовсім йому не друг.

— Так, все добре. Я їздила на об'єкт, ми вирішили, що приблизно хоче бачити Дамір Тімурович, і сьогодні приступимо до виконання самого дизайну. Багато що потрібно підібрати для інтер'єру, а відкриття планується вже на Новий Рік.

— Упевнений, Ви впораєтеся, — сказав Шираєв, жадібним поглядом оглядаючи мене з ніг до голови.

— Спасибі. Я піду, інакше замовник буде лаятися. На все добре Вам, — і, не чекаючи відповіді, я швидко вислизнула з кабінету, мріючи опинитися якнайдалі.

У приймальні досі не було Інги, на що я тільки хмикнула, дивуючись безвідповідальності дівчини, яка абсолютно не дорожить своєю роботою. Але, можливо, мені це було на руку, адже вона могла зупинити мене й попросити розповісти про наше з Даміром співробітництво. А у мене не було абсолютно ніякого бажання ділитися цим, адже крім роботи, нас пов'язувало іще дещо. І назви цьому дечому, я поки дати не могла.

Занадто тягло мене до чоловіка, занадто хотілося знову опинитися в його обіймах, відчути солодкий поцілунок на своїх губах і міцні, нетерплячі руки на своєму тілі. Я не знала, чому я довіряюсь йому, прекрасно розуміючи, що всі його відносини закінчувалися тільки сексом, але мені так хотілося тонути в його руках і ласках.

Спогади про вчорашні поцілунки на лоджії знову відвідали мій розум, і я зніяковіла, варто було мені опинитися на вулиці й сісти в машину, яку надіслав Дамір разом зі своїм водієм Єгором. Чомусь мені стало соромно, немов цей хлопець міг дізнатися, про що я думаю, але разом з тим я сумнівалася, що Байєр за всіма співробітниками надсилає авто. Боялася я пліток? Ні! Мені дійсно було абсолютно все одно, що скажуть про мене або наші так звані відносини. Найбільше мене хвилювало питання конкретики того, що між нами відбувається. І, звичайно ж, мені хотілося знати, що я не буду черговою підстилкою в житті Даміра, хоча в цьому я глибоко сумнівалася.

— Привіт, — пошепки промовила я, варто було мені увійти в будівлю і побачити чоловіка, який останню добу не залишав мої думки.

— Привіт, малятко Лі, — так само тихо відповів Дамір і підхопивши мене на руки, миттєво притиснув до стіни, змусивши ногами оповити його талію, і, не замислюючись ні секунди, губами накрив мого рота, залучаючи в пристрасний поцілунок.

Всі думки розвіялися, залишилися тільки сильні руки, які вже господарювали під моїм платтям, важке дихання на тілі, вологі поцілунки на губах, шиї й вилицях, і аромат дорогих парфумів, що зводив з розуму. І, звичайно ж, цей сильний, потужний чоловік, який дарує ніжність, і водночас – дику пристрасть.

Дорогі читачі, буду дуже вдячна вашим коментарям. Діліться думкою про книгу!))