Відьма з Півдня - Leviossa Brain
Так пройшли три місяці з дня мого 18-ти річчя , я майже кожного дня їздила до хатини, читала гримуари нашого роду, вивчала трави , уві сні розмовляла з бабусею.
Батькам прийшлося трохи недосказати всієї правди, вони лише дізналися, що я отримала хату у спадок від своєї біологічної матері, і буваю там часто і приводжу все до ладу. Допомоги у них я не просила, лише іноді брала у тата гроші на таксі. Я пообіцяла батькам, що запрошу їх туди, покажу їм все, коли наведу там лад.
Хата не припиняла мене дивувати, я виявила там цікаві знахідки. В тій самій скрині, де я в перший день знайшла пучки трав для окурювання, виявилося подвійне дно, а під ним був лаз в підвал. В підвалі виявилася купа книг, різніих артефактів, маленьких скриньок з намистами, кульчиками, підвісками. На стінах висіли кайданки , серпи, різні приладдя. Також там знайшлися монети різних періодів нашої історії, тут були монети з різних імперій, в склад яких колись входила українська територія, і різні металічні історичні знахідки, як от якісь ґудзики військових , частини збруї кінниць, зброя часів Гетьманщини і таке інше. Я знала, що такі всякі дрібнички продаються на різних аукціонах , то ж якось спитала у бабусі, чи нічого страшного не буде , якщо я буду трохи продавати ці знахідки через інтернет і таким чином поповнювати свій бюджет. Бабуся звісно була не проти, адже розуміла, що зараз такий час, що відьма навряд чи зможе собі відкрито заробити на життя магією. А відрізняти прості історичні знахідки від цінних артефактів я вже й сама могла, бо артефакти випромінювали силу і енергію, яку я відчувала.
Бабуся також розповіла, як вони зʼявилися у нашій родині. Зараз такі знахідки, находять так звані "чорні копачі" , вони ходять з металошукачами по місцях минулих битв і давніх селищ і викопують знахідки у свої власні колекції чи на продаж, а раніше відьма, коли ходила за травами то відчувала вібрації від металічних знахідок , а тим паче , відчувала поклик і силу захованих під землею артефактів, тому, знайшовши щось таке, забирала ту знахідку собі.
Про колекцію монет я розповіла татові, сказала, що знайшла її в старому матраці, який вирішила замінити на новий, тато радо допомагав мені з оцінкою тих монет, так як сам змолоду цікавився нумізматикою і історією нашого краю , він допомагав мені з онлайн-аукціонами і таким чином у батьків не виникали питання звідки у мене беруться гроші. Потехеньку я почала залишатися в хатині на ніч , казала батькам, що запрацювалася до пізна і вже не маю сил, або боюся вночі їхати сама додому. Так я остаточно переїхала до хатини, купила собі деяку побутову техніку, як от маленький холодильник і електроплитка. Прийшлося ще походити по державним установам, щоб знову підключили до хати електроенергію , бо світло було відрізано від хатини ще в тому році коли я народилася.
З ідеєю вступити до медичного я так і не розлучилася, то ж з осені розпочала онлайн заняття з репетитором по хімії і біології , правда тепер я більше схилялася в бік фармацевтики, хотіла розробляти дієві ліки від різних хвороб, то ж хімію вивчала більш ретельно.
Майже весь свій вільний від онлайн занять час я витрачала на читання відьомських книг, мені не треба було сильно у всьому розбиратися чи тлумачити як саме активувати той чи інший артефакт, після прочитання я наче відчувала, що згадала щось таке, що давно забула, бабуся казала, що це памʼять роду так спрацьовує. Що у 22 роки я вже вберу у себе всі можливі знання яким володіли відьми мого роду і увійду у повну силу. Але був один нюанс, що мене дуже бентежив. Кохані чоловіки відьом нашого роду довго не жили , 3-5 років і чоловік не витримував енергетично, вони сильно привʼязувалися до відьми через сексуальний звʼязок , хіть і задоволення що отримували чоловіки від своєї відьми, були як наркотик для них. Відьма ж просто скидала напруження і залишки темної енергії на свого сексуального партнера, бо інакше не могла. Хтось із чоловіків спивався, хтось божеволів, хтось починав сильно хворіти. І так у відьми за життя могло бути 5-6 офіційних чоловіків, а то і більше, або ж багато партнерів без обовʼязків , бо вона не могла бути без чоловіка, їй потрібно було віддавати залишки своєї темної енергії, а тим паче, якщо відьма більше використовувала білу магію, а не чорну. У будь-якої відьми є біла і темна енергія, це як світло і тінь. Не може бути тінь сама по собі, завжди є "щось", що відкидає свою тінь, коли на це "щось" падає світло.
А отже для мене це могло стати проблемою , я не зможу закохатися в чоловіка, якщо буду знати що на нього через мене чекає погибель через декілька років.
Бути відьмою це вирок для мене, а суддею у цьому процесі була моя совість і людяність.
Іноді я вибиралася з друзями в кавʼярню чи клуб, і стала помічати що останнім часом викликаю у чоловіків сильну зацікавленість, вони так і звивалися навколо мене, то пригощали коктейлями, то кавою, то запрошували на танець, втискалися під час танцю своїми збудженими причандалами, просили номер телефону, підвозили додому після клубу, але далі поцілунків і затискань в мене не заходило, якщо я підпускала хлопця ближче, дозволяла йому запустити свої руки мені під кофтинку, то досліджуючи моє тіло і при цьому відверто цілуючись хлопець міг кінчити прямо собі в штани, бо моя темна енергія підсилювала їх хтиві відчуття, а я ще не надто її контролювала, тому зазвичай хлопці сконфужені таким чином тікали від мене світ за очі і не шукали більше зустрічі.
Із родових гримуарів і від бабусі я знала, що відьма має берегти свою цноту до 22 років, щоб увійти в повну силу, а до цього в принципі інших обмежень до самозадоволення , чи орального задоволення з партнером відьма не мала, головне щоб не було проникнення і сімʼя чоловіка не попало мені в лоно раніше потрібного. І чим більше у відьми було таких випадкових партнерів з яким вона могла обмінятися сексуальною енергією не втративши при цьому незайманість, тим краще було для чоловіків, адже так вони були і задоволені і більш-менш в безпеці, але все одно, залежність від відьми все ж проходила не скоро.
