💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Містика/Жахи💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
23 березня 2025 18:41
Книга дуже цікаво велике враження читати її то я дуже задоволена
Пес на ім'я Мані - Бодо Шефер
Марія
19 січня 2025 14:02
Класна книга зарубіжної літератури
Чоловіки під охороною - Мерль Робер
Оксана
15 січня 2025 11:15
Не очікувала!.. книга чудова
Червона Офелія - Лариса Підгірна
21 грудня 2024 21:41
Приємно, що автор згадав про народ, в якого, як і в нас була складна історія і який досі бореться за рідну мову. Велике дякую всім окситанцям, що
Варвар у саду - Збігнєв Херберт
Гість Тетяна
9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна
Сайт україномовних книжок » 💙💛 Драматургія » Чужа - Володимир Адольфович Нестеренко

Чужа - Володимир Адольфович Нестеренко

Читаємо онлайн Чужа - Володимир Адольфович Нестеренко
місце».

На околиці містечка озеро, над ним, на кручі — біла будівля монастиря з дзвіницею, він відбивається в озері, в чорній воді. Під’їхавши ближче, можна побачити, що монастир не простий.

Він оточений сірим бетонним парканом, з колючим дротом зверху, вікна у монастирі закриті глухими віконницями захисного кольору, з патьоками іржі від них на білих стінах монастиря, а на дзвіниці встановлені прожектори і гучномовці. Хреста на дзвіниці немає, немає і прапора.


Нутрощі табору, загальна похмурість природи триває — пошарпані стіни, пофарбовані у зелений колір, надлишок решіток з арматури, наглядачі, переважно вусаті червонопикі п’яниці, у захисній уніформі. Незважаючи на уніформу й переважання кольору хакі — думка про армію не приходить у голову, у картинці немає нічого молодого, напористого: похмурі, похмільні, немолоді п’яниці неквапно переходять крізь ґратчасті двері, розмовляють один з одним, без емоцій, невесело. Час зупинився і тут.

Камера мандрує табором, залітає у цех. Верстати стоять у клітках з арматури, одягнуті у смугасті роби в’язні працюють на верстатах.

Кімната побачень, до літнього зека приїхала дружина й донька, зека приводять у кімнату, після чого зачиняють усіх трьох у ній, знадвору. В кутку — оцинкована баддя з дерев’яною кришкою, це параша.


Перевірка. П’ять-шість наглядачів, озброєних кийками, почергово відчиняють двері камер у монастирі, стелі склепінчасті, низькі. В камерах — зеки, переважно — старі, у смугастих фуфайках і шапках, серед старих Шустрий, він схуд і змінився. В очах з’явилось безумство, він їх витріщає, пильно вдивляючись у будь-який новий предмет або людину, от і зараз він так само вдивляється у наглядачів.


НАГЛЯДАЧ

Смирнов!

(викрикує прізвище)


ДІДУСЬ

Іван Федорович.


НАГЛЯДАЧ

Стаття?


ДІДУСЬ

Сто сорок четверта.


НАГЛЯДАЧ

Строк?


ДІДУСЬ

П’ять років. Кінець строку — п’ятого травня двотисячного року.


НАГЛЯДАЧ

Мещеряк!


ШУСТРИЙ

Євген Вікторович!


НАГЛЯДАЧ

Стаття?


ШУСТРИЙ

Дев’яносто третя, двісті двадцять друга.


НАГЛЯДАЧ

Строк?


ШУСТРИЙ

Вища міра, із заміною на двадцять років особливого. Кінець строку — двадцять третього лютого дві тисячі тринадцятого року.


* * *

Інша камера, населення таке ж — головним чином старі, серед них кілька молодих. Серед зеків — Бабай, брат Чужої.


НАГЛЯДАЧ

Савінков!


БАБАЙ

Артур Сергійович!


НАГЛЯДАЧ

Стаття?


БАБАЙ

Дев’яносто третя, двісті двадцять друга.


НАГЛЯДАЧ

Строк?


БАБАЙ

Вища міра, із заміною на п’ятнадцять років особливого. Кінець строку — другого лютого дві тисячі восьмого року.


* * *

Сопля, що подорослішав і відсидів п’ять років, виходить з літака у кайданках, два агенти у цивільному передають його росіянам. Сопля з цікавістю і приголомшенням роздивляється навколишніх і безглуздо посміхається, чуючи навкруги рідну мову.


МУСОР У ЦИВІЛЬНОМУ

Ну що, земляк, сподобалось у чехів?


СОПЛЯ

Так собі. Хліба не було, то ми масло прямо на ковбасу мастили.

Мусора і Сопля сміються.


Сопля виходить з великої будівлі з вартовим біля входу. Він одягнений у ті ж речі, що й тоді, в Чехії. З цікавістю роздивляється перехожих. І бачить, що одягнений не гірше, а часом і краще, аніж вони. Іде вулицею, роздивляється рекламу, іномарки, що йдуть суцільною лавою по вулиці, дівчат, вітрини.


* * *

Квартира Соплі, з перехрещеними рапірами на стіні, так само бідно. Батьки постарілі, батько вже п’яний, він почав святкувати, не чекаючи сина, мати плаче.


* * *

Крихітний ресторан, для простої публіки, біля входу кілька гральних автоматів.

Грає радіо, синтетичні скатертини — ресторан явно занедбаний.

За столом сидить Сопля з господарем ресторану, вони приблизно одного віку, на столі пляшка коньяку, закуски, салати — стіл святковий, накритий на чотирьох.


СОПЛЯ

А потім що було?


ГОСПОДАР РЕСТОРАНУ

А що «потім»… Малюка і Гирю в цинках привезли, поховали ми їх в Озерному, поблизу, біля входу. Там же поряд і Рашпіль.


СОПЛЯ

А зараз хто замість Рашпіля?


ГОСПОДАР РЕСТОРАНУ

Та ніхто. Почали бригадири між собою ділитись. Постріляли ще пацанів. Хто куди перебіг, в інші бригади.


СОПЛЯ

А Малюка господарство? Техстанція, шиномонтажі, заправка?


ГОСПОДАР РЕСТОРАНУ

Все пройобом пішло. Шиномонтажі — зачинились, техстанцію лох продав іншим, ті вже зі своєю кришею прийшли. За заправку не знаю.


СОПЛЯ

Зрозуміло. А ти розбагатів, я бачу.


ГОСПОДАР РЕСТОРАНУ

Ось, на цей гадючник лише й вистачило, я купив і звалив

Відгуки про книгу Чужа - Володимир Адольфович Нестеренко (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: