Словник рідковживаних слів - Народні

Абшитований (вояк) – відставний.

Айбо – але.

Айно – так.

Альдомаш – могорич.

Бесаги – шкіряна торба, сакви.

Бирфа – складова частина воза.

Вармедь – округа; тут – округове правління.

Віко – міра ваги (близько 25 кг).

Вшиткий, вшитко – весь, все.

Грань – жар.

Ґазда – господар, хазяїн.

Дораз – зараз, одразу.

Жеби – аби, щоб.

Замішка – лемішка, куліш.

Звідати – питати, розпитувати.

Іншак – інакше.

Канон – гармата.

Карей – каре, військовий стрій чотирикутником.

Кедь – коли.

Клебаня – капелюх.

Кобел – міра ваги.

Колиба – курінь.

Копаня – викорчуване місце в горах, де сіють збіжжя.

Крейцар – розмінна монета Австро-Угорської імперії.

Куфа – кухва, бочка.

Лада – скриня, кошик.

Левеш – суп, юшка.

Леґінь – хлопець, парубок.

Лем – тільки, лише.

Мажа – міра ваги.

Маточка – хрещена мати.

Маштальня – стайня.

Нараз – зараз, одразу.

Нич – нічого, нітрохи.

Няньо – батько.

Осетник – будяк.

Паздір’я – костриця.

Паленка – горілка.

Пивниця – льох.

Піпка – люлька.

Погар – чарка, склянка.

Поливка – суп, юшка.

Потя – пташка.

Пушка – рушниця.

Роздоперти – відкрити, відчинити.

Розказати – наказати, замовити.

Сеґінь – сердега, бідолаха.

Сирохман – сіромаха.

Скапчати – з’єднати.

Сокотити – стерегти, вартувати.

Струг, пструг – форель.

Тайстра, тайстрина – торба.

Терлиця – знаряддя для обробки льону.

Токмитися – умовлятися.

Упудитися – злякатися.

Фара – церковна парафія.

Фриштик – сніданок.

Холошні – вовняні штани.

Хосен – користь.

Цімбора – товариш.

Чепак – чепець.

Чир – страва з вівсяного або кукурудзяного борошна.

Шарканці – остроги.

Шаркань – змій, дракон.

Шаття – вбрання.

Шваблик – сірник.

Шуг – сяг (міра довжини, близько 2 м).

Ярець – пшениця.